pixabay.com
Валентин Щербачов зізнається, що з 6 років мріяв про подорож до Гімалаїв, але тоді її здійснити не вдалося. Вперше він поїхав туди у 1994 році, вже дорослим, але хоче, щоб побачити ці гори могли діти із зони ООС, які чули звуки вибуху снарядів, які живуть під постійною загрозою.
«Я обходив усі гори на планеті, але Гімалаї (після Карпат, їх я дуже люблю) — найпотужніша, найкрасивіша система, всі, хто потрапляє зі мною туди, повертаються щасливими людьми. Я це бачу по людях різних професій, зокрема зовсім юних. Наші київські студенти, особливо дівчата, не хотіли повертатися звідти. Там чарівні треки. На такий трек, на такі вершинки підемо з дітьми», — розповідає гість ефіру.
Ідея подорожі виникла під час розмови з дітьми з Талаківки (Донецька область), в чию школу влучив снаряд.
«Дітки до мене: «Як ви в Гімалаї ходите?» Хтось сказав, що для цих дітей — це недосяжна мета. Це мене зачепило. Зараз кінематографісти, документалісти на чолі з Олексієм Кобєлєвим взялися за цю ідею. Відгукуються журналісти, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація. Зібралося дитяче самоврядування, вони спілкувалися з Кобєлєвим. З Авдіївки нас запрошують. Я думаю, що всіх ми не зможемо повезти в Гімалаї, але троє або четверо фізично і психологічно підготовлених дітей з нами підуть», — додає Валентин Щербачов.