Про результати медіа-мониторингу поговорили з виконавчою директоркою Українського інституту медіа та комунікацій Діаною Дуцик та координаторкою медіа-моніторингу Єлизаветою Кузьменко.
Що це за медіа-моніторинг, хто його робив, на чому ґрунтувалися і які ЗМІ потрапили у поле зору?
Єлизавета Кузьменко: Цей медіа-моніторинг є системним, незалежним, тому що він впроваджується коаліцією громадських організацій, зокрема, Комісією з журналістської етики, Платформою прав людини, Українським інститутом медіа та комунікацій та StopFake. Здійснювався він за підтримки проектів Ради Європи.
Для нашого медіа-моніторингу збирали дані 15 незалежних медіа-спеціалістів в період з 4 лютого по 17 березня.
До яких висновків ви приходите?
Діана Дуцик: Якщо порівнювати з початком виборчої кампанії, коли ми оприлюднювали перший моніторинговий звіт, то треба сказати, що дані другого моніторингу фактично підтвердили перший, і тренди зберігаються. Більшість медіа, в першу чергу, телеканали, мають своїх фаворитів виборчої кампанії, і вони їх підтримують під час цих перегонів.
Наприклад, 1+1 підтримує Зеленського, Інтер підтримує Бойка, 112 і News One теж підтримують Бойка, «Прямий» підтримує Порошенка. Тобто ми бачимо, що олігархи зробили ставку на тих чи інших політиків, і телеканали просувають позиції їхніх власників.
Якщо ми говоримо загалом про висвітлення, то зберігається такий тренд, що найбільше висвітлення отримав Петро Порошенко – і на телеканалах, і в онлайн-ефірах. Але це висвітлення не завжди позитивне. І ця тональність висвітлення дуже залежить від кожного телеканалу. Наприклад, «Прямий» завжди висвітлює Порошенка позитивно, «5 канал» також, а 1+1 висвітлює і позитивно, і негативно, але негативу більше. В новинах є багато позитиву і нейтрального, і це пов’язано з тим, що вони паралельно висвітлюють його діяльність як президента, коли він буває на якихось міжнародних заходах чи здійснює свої безпосередні повноваження. Але є різниця між висвітленням у новинах і, наприклад, у ток-шоу «Право на владу». В цьому ток-шоу домінує негатив за рахунок того, що туди запрошуються, в основному кандидати в президенти, які критикують та будують свою виборчу кампанію на діях чинної влади, в тому числі, Порошенка. Також в ефірі не присутні експерти, які могли б збалансувати цю точку зору, або представники команди Порошенка. Тому виходить так, що звучить лише критика і немає відповіді. Так характерно для 1+1.
На «Прямому» те саме відбувається стосовно Тимошенко і Зеленського. Там про цих двох кандидатів завжди говорять негативно і не дають можливості їхнім представникам висловити свою точку зору в ефірі.
Тому я кажу, що людям треба дивитися різні телеканали, тому що один телеканал, кому б він не належав, є досить ангажованим.
Ви також моніторили онлайн-видання. Що ви виявили в цій сфері?
Діана Дуцик: В онлайн-виданнях теж є свої преференції, але онлайн-видання, на відміну від телеканалів, «джинсують» для всіх. На сторінках онлайн-видань присутня велика кількість джинси або матеріалів з ознаками замовленості на користь тих кандидатів, які є топовими. В основному ця джинса стосується регіональних поїздок кандидатів, зустрічей з виборцями, або є багато новин, які не мають ніякої цінності – хтось когось привітав з якимось святом або новина про те, що хтось з кандидатів буде з кимось зустрічатися.
Єлизавета Кузьменко: Ми промоніторити вісім онлайн ЗМІ. Це «Обозреватель», «Сегодня», «Страна UA», «Кореспондент», «Правда», «Гордон», «Громадське UA» і «Новое время».
Діана Дуцик: Сайт, який найбільш дотримується стандартів – це «Громадське», а сайт, який є найбільш ангажованим – це «Страна UA». Там дуже велика кількість матеріалів з порушенням стандартів і емоційно ангажовані матеріали, також це зловживання посиланнями на анонімні джерела. Водночас вони просувають і підтримують Бойка. І ми зафіксували на цьому сайті велику кількість російських наративів, дуже часто вони посилаються на російські джерела інформації там, де не потрібно цього робити. Навіщо посилатися на російські сайти, пишучи про українські чи європейські події?
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.