facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Наш проект — результат десятирічної наукової праці і найсучасніших технологій — PR-директор Національного художнього музею України

Чим унікальний для новітньої історії України виставковий проект «Явлення. Пам’ятки Братського монастиря», ми розпитали PR -директорку Національного художнього музею України Валентину Клименко.

Наш проект — результат десятирічної наукової праці і найсучасніших технологій — PR-директор Національного художнього музею України
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Що було у випуску:
00:38В чому унікальність виставкового проекту?
07:21Чи не порушують новітні технології чистоту мистецтва?
10:30Коли можна відвідати виставку?
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Виставковий проект «Явлення. Пам’ятки Братського монастиря» – це безпрецедентний випадок представлення мистецтва українського бароко за допомогою сучасних технологій, унікальне поєднання наукового дослідження завідувачки відділу давнього мистецтва НХМУ Галини Бєлікової та інноваційного дизайну експозиції художника Івана Світличного.

Виставка належить до тих досліджень, які заповнюють білі плями в історії української культури. Головні експонати виставки об’єднані спільним походженням із Києво-Братського Богоявленського монастиря на Подолі, заснованого в 1615 році і знищеного в 1935 році. Вперше за 80 років ці артефакти презентовані в одному виставковому просторі, що дозволяє уявити масштаби культурного осередку, яким був монастир впродовж трьох століть.

Київське братство, а згодом і його обитель – Братський монастир – були важливими суб’єктами не лише церковного життя центрально-українських земель. У 1620 році гетьман Петро Сагайдачний вступив до братства разом з усім військом Запорозьким, що вичерпно характеризує політичну вагу таких громадських організацій, як братства. Київське братство стояло біля витоків Києво-Могилянської академії – одного із найстарших та найвпливовіших навчальних закладів тогочасної Східної Європи. З Братським монастирем пов’язана і меценатська діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Окраса виставки – «Богоматір Братська», чудотворна ікона кінця 17-го століття, яка стала культовою через її особливу функцію – захист православної віри. На виставці експонується оригінальна ікона і шата до неї, відреставровані художницями-реставраторками НХМУ, а також численні списки з пам’ятки.

П’ять представлених на виставці барокових ікон із Братського монастиря написані наприкінці 17 ст., вони репрезентують тогочасну київську школу іконопису. З відкриттям та відновленням ікон Братського монастиря дослідники отримали підтвердження високої художньої якості київської іконописної школи, впливової на всьому східноєвропейському просторі.

Крім ікон і риз, на виставці представлені церковні реліквії — старовинні хрести, богослужбові книги, рака для мощей тощо. У процесі підготовки проекту музейним фахівцям вдалося точно атрибутувати низку золотарських і граверських творів, зокрема визначено авторство вроцлавського майстра Готтфріда Хайнтце і київських майстрів Матвія Наруновича та Івана Вінниковського. До проекту залучені твори Федора Левицького, київських граверів Іларіона Мигури, Івана Щирського, Степана Савицького. Особливий мистецький та історичний інтерес становлять коштовні хрести, подаровані Братському монастирю Константинопольським патріархом Феофаном, гетьманом Петром Сагайдачним та митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Петром Могилою.

Дизайн виставки розробив відомий український художник, лауреат премії Казимира Малевича 2018 року Іван Світличний: за допомогою технологій нових медіа художник робить віртуальну реконструкцію циклу руху сонця в окремих частинах храму.

Учасники виставки: Національний музей історії України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей народної архітектури і побуту України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Музей українських домашніх ікон та старожитностей «Душа України» історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».

Поділитися

Може бути цікаво

«За рік Польща не надала цифр про кількість української продукції на її території» — Марчук

«За рік Польща не надала цифр про кількість української продукції на її території» — Марчук

Скасування статусу «обмежено придатний»: чи вплине це на роботу ВЛК

Скасування статусу «обмежено придатний»: чи вплине це на роботу ВЛК

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі