— Що відбувається в Криму?
— ФСБ говорить про те, що переслідуються терористи й екстремісти. Насправді відбувається переслідування жителів Криму, які виявляють якусь громадянську активність. Екстремістська й терористична статті Кримінального кодексу Росії застосовують для переслідування активістів і жителів Криму.
Треба відокремлювати те, що заявляють в ФСБ про нібито затримання людей, які причетні до терористичних або екстремістських організацій, від фактів. Людину беруть, звинувачують по статті й починаються кримінальні переслідування, в тому числі пов’язані з позбавленням волі.
— Де були останні обшуки? Хто ці люди й що в них шукали?
— 11 січня пройшли обшуки в активістів. Їх нібито підозрювали в тому, що вони причетні до забороненої в Росії організації Хізб ут-Тахрір. Була постанова про проведення огляду. Незважаючи на те, що огляд від обшуку відрізняється, був проведений повноцінний обшук. В результаті не було пред’явлено ніяких звинувачень. Прийшли, розбудили вранці, нічого не знайшли, поїхали. Це був тиск на активістів.
23 січня були проведені обшуки за підозрою нібито в участі в батальйоні Номана Челебіджіхана. Це, знову ж, надумане переслідування. 208 стаття передбачає переслідування за участь у збройних формуваннях, які діють проти інтересів РФ. Батальйон Номана Челебіджіхана перебуває в Херсоні і бойових дій не веде. Це черговий привід для переслідування населення окупованої території.
— А що це за людина, яку назвали особистим охоронцем Ленура Іслямова?
— Я не знаю, хто це такий, Ленур заявляє, що він із ним не знайомий. Тут питання не в цьому. Питання в тому, що є людина, кримський татарин, фабрикується справа і він переслідується. Щоб кожен, хто може хоч якось бути пов’язаний із батальйоном, знав, що може бути притягнутий до відповідальності. Навіть незважаючи на те, що це незаконно навіть з точки зору РФ.
— Я так розумію, це загальна практика ФСБ: під виглядом огляду проводиться обшук. У чому різниця?
— Огляд — це прийшли в приміщення, подивилися. Нічого підозрілого не побачили — пішли. Обшук — перевірка всього, планшетів, документів, особистих речей. Це інша процедура, яка кардинально відрізняється. Вилучення планшетів, ноутбуків, телефонів — це частина обшуку.
— Якщо справа доходить до суду, той самий ноутбук, який вилучили при огляді, а не обшуку, не може бути доказом?
— Це якщо судове провадження в правовій державі. Крим — це окупована територія. Судові органи не є інструментом захисту прав людей. У даному випадку вони є каральним органом і виконують розпорядження зверху.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
0