Фото: Громадське радіо
«Вважається, що довічники — це серійні вбивці, але багато довічників зовсім не серійні. Інше питання в тому, що є люди, які стверджують: є сумнів у справедливості засудження цих людей і в їхній провині. Правозахисники кажуть, що є багато невинних.
У нас понад 300 засуджених довічників за вбивство однієї людини. Будь-яке вбивство страшне, але потрібно враховувати, що в Україні на сьогоднішній день близько 7 тисяч вбивць тримаються в установах виконання покарань. З них 5,5 виходять на волю, вони відбувають покарання протягом максимум 15 років.
За всю історію України було помилувано тільки 3 довічники. Україна за кількістю довічників на душу населення також на першому місці серед 50 країн, хоча в таких країнах, як Сполучене Королівство, Туреччина, Німеччина, Росія, Італія, більша кількість довічників, ніж у нас. Але там є перспектива звільнення, у нас цієї перспективи немає.
Перспектива звільнення не означає, що всіх звільнять, що всіх треба звільняти. Це означає, що у людини має бути надія. Якщо видно, що вона більше не становить небезпеки для суспільства, її можна звільняти раніше.
Багато хто думає, що вийдуть довічники і почнуть вбивати, але є низка емпіричних досліджень, тобто досліджень зі статистикою рецидиву цих людей. Виявляється, що серед них одиниці з тисячі вчиняють нові вбивства. Це орієнтовно піввідсотка, які вчиняють злочин, ще менше вчиняють насильницький злочин», — розповів Вадим Човган.