170 років тому було створено Головну Руську Раду

Головна Руська Рада — перша українська легальна політична організація у Галичині. Створена 2 травня 1848 у Львові.

У студії Громадського радіо побував історик Богдан Янишин, який розповів про створення, програмові вимоги та діяльність організації.

«Створення Головної Руської Ради не було випадковим. Тут треба розглядати паралельні процеси. В історії Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття – це історія польського руху та історія українського руху. Значною мірою це два паралельні процеси, які йдуть поруч, конфліктують чи намагаються примиритися один із одним – не завжди вдало, здебільшого невдало.

Під час революційних подій у Львові спочатку виникає Центральна Рада Народова польська, яка висуває свої вимоги до центрального уряду. Буквально через тиждень у відповідь на це виникає Головна Руська Рада, яка демонструє свої вимоги, каже, що в Галичині живуть не лише поляки, як кажуть польські політики, а тут живуть також і українці (як вони в той час кажуть: галицькі русини).

Вони висувають свої програмові вимоги. Це фактично були перші програмові вимоги української політичної легальної організації до уряду: ми хочемо своєї території, свого війська, хочемо прав у судах, у шкільництві, хочемо загалом певного візуального вираження – назви вулиць і так далі, створення своєї медіасфери – створюються перші масові газети. Тобто це була певна програма, на якій зараз не завжди акцентують увагу, – розповів історик.

Основні вимоги та здобутки Головної Руської Ради

Адміністративний поділ Галичини. Вони безпосередньо зустрічалися з імператором, зверталися до уряду. Кілька разів рішення вже було навіть підписане і майже схвалене імператором – і в останній момент заблоковане польськими політиками у Відні. Це було двічі протягом літа 1848 року, коли все щодо поділу Галичини на дві адміністративні окремі одинці – польську та українську – було схвалене.

Головна Руська рада також просила, вимагала приєднати до цієї адміністративної одиниці також населені здебільшого українцями території Закарпаття.

Освіта. Вдалося досягти відкриття в січні 1849 року кафедри руської мови та літератури в Львівському університеті, яку очолив Яків Головацький. Наскільки вдало він показав себе як очільник кафедри – це вже інше питання, але уряд пішов на ці поступки. Вони прямо казали: «Ми готові навіть переводити навчання у Львівському університеті на руську мову викладання, але ви ще не зовсім готові в плані термінології, спеціалістів. Хто буде викладати і хто буде слухати ці лекції? Тому давайте трохи зачекаємо, ви підготуєте свої кадри й ми підемо на це». Правда, потім усе відігралося, коли де-факто після 1867 році влада в Галичині перейшла в польські руки.

Слухайте розмову з істориком у доданому звуковому файлі.