Гості ефіру — кандидатка філологічних наук Марина Рябченко та читачка Ганна Скоріна.
Ганна Скоріна: Я зібрала список з 171 книги. Не всі з них я читала, але я хочу їх читати і публікувати враження від книг, щоб в такий спосіб популяризувати військову літературу.
Ірина Славінська: Як ви знаходили книжки? Низка книжок з українських регіонів непомітна. Видно великі видавничі центри. Те, що друкують в менших містах, часто проходить повз.
Ганна Скоріна: Деякі книги я знаходила випадково. Коли шукаєш інформацію про книгу, підтягуються інші. Випливали якісь новини. Зазвичай я бачила, що на регіональному рівні книжки видавалися коштом обласної адміністрації. Ці книги йдуть в бібліотеки, але не на продаж. Добре, коли викладають електронні версії.
Євгенія Гончарук: Для кого література про війну? Вона більше для тих, хто її пише?
Марина Рябченко: Вона різна. Я думаю, що хлопці, які її пишуть, роблять її для себе і своїх побратимів. Також це книга для широкого загалу, для тих, хто хоче хоча б теоретично зрозуміти, що таке війна. За книжками можна простежити, як все відбувалося. У книжках можна побачити погляд солдатів, зрозуміти, що впливало на ті чи інші події. З маленьких пазликів можна вибудувати цілісну картину.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. Відгуки про книги з переліку можна знайти за хештегом #книги_про_війну у Фейсбуці.