facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

20% помешкань в Києві цього опалювального сезону отримають субсидії

По Україні — понад 40% помешкань. Така кількість свідчить про те, що у нас хвора економіка. Десь 25% — це та межа, за яку заходити вкрай небажано, — вважає директор Департаменту соцполітики КМДА

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Хто перевіряє те, чи субсидії та інші соціальні виплати призначаються законно? Як змінилася кількість помешкань, яким надали субсидії, з 2014 року? Як переселенці, які живуть в Києві, можуть отримати соціальну допомогу? Допомагає з’ясувати Юрій Крикунов, директор Департаменту соціальної політики КМДА. 

Тетяна Трощинська: З’явилася інформація, що кількість субсидій виданих на цей опалювальний сезон, зростає? Ви вже порахували, наскільки і яка причина?

Юрій Крикунов: Станом на перше жовтня в Києві зареєстровано понад 214 000 родин, які отримали субсидію. У 2014 році, для порівняння, близько до 40 000, за аналогічний період минулого року —приблизно 147 000 субсидіантів.

Причина в тому, що у нас збільшуються тарифи. Субсидія — це доплата, яку робить держава до необхідного мінімуму, який має сплатити родина, оскільки платити треба більше, кількість субсидіантів стає більшою.

Тетяна Трощинська: Більше родин починає потрапляти в ці категорії?

Юрій Крикунов: Так, отримувати доплату від держави. В Києві понад 20% помешкань. В цілому по Україні понад 40%.

Василь Шандро: Як це впливає на київський бюджет?

Юрій Крикунов: Видатки йдуть з центрального бюджету, це трансфер. Ми розподіляємо ці кошти за програмним способом. Я вважаю, якщо субсидіантами стає понад 40% помешкань, — це хвора економіка. Київ трішки більш здоровий, якщо в нас 20% помешкань. Десь 25% — це та межа, за яку, з моєї точки зору, заходити вкрай небажано.

Тетяна Трощинська: 20% для Києва тому, що тут є більше людей, які працюють?

Юрій Крикунов: Як на мене, два чинники. Перший, мабуть, головний: середня офіційна зарплата по Києву — 8500 гривень. По Україні в цілому 4600 гривень. І другий важливий чинник: у Києві величезна кількість помешкань, яка здається в оренду нелегально. Якщо людина орендує квартиру нелегально, без договору, вона не може оформити субсидію. А той, хто здає такі квартири, отримує нелегальний дохід.

Василь Шандро: Нещодавно ми говорили з Андрієм Рязанцевим, що понад 21 мільйон українців отримують соціальну допомогу різних видів.

Юрій Крикунов: По Києву у ЄДАРП зареєстровано понад 800 000 осіб (з 2,3 мільйона зареєстрованих в Києві) — фактично 40%. Для столиці це поганий показник.

Тетяна Трощинська: Хто перевіряє те, чи субсидії та інші соціальні виплати призначаються законно?

Юрій Крикунов: Станом на сьогодні українське законодавство не налаштоване на перевірку правильності надання субсидій та інших видів допомог. Україна тільки рухається цим шляхом. У нас запроваджений механізм соціальних інспекторів, вони є в усьому світі: там соціальний інспектор і призначає допомогу, але, в першу чергу, перевіряє, чи людина не помилилася, оформлюючи заявку на допомогу, чи не приховала прибутки. В усьому світі цей соціальний інспекторат не підпорядкований місцевій владі, може бути незалежним.

В Україні є соціальні інспектори, які, в першу чергу, складають акти постійного проживання, дивляться, як тяжко людям жити, іноді допомагають. І вони є в складі районних управлінь праці та соціального захисту населення. Це не є незалежною гілкою, але Україна рухається. Я знаю про проект Світового банку, який розробляється спільно з Міністерством соціальної політики.

В Україні має з’явитися соціальний інспекторат, пілотні регіони проходять випробовування. Думаю, скоро це буде по всій Україні.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити, що ті сотні тисяч, які ви назвали по Києву, справді потребують допомоги?

Юрій Крикунов: У Єдиному державному реєстрі пільговиків є люди, які вийшли з вислугою з СБУ, прокуратури, їх немало, а є люди, які отримують пенсію 980 гривень по догляду за людиною з інвалідністю. У спадок від радянської України ми отримали ситуацію, коли держава, не маючи змоги чи бажання дати грошову доплату, призначала пільгу.

Я погоджуюсь з тим, що треба переглянути пільгу. Хто має величезну вислугу в таких поважних органах як СБУ, міліція, прокуратура —там пенсія 10-12 тисяч, отут пільг не треба. Їх треба забрати і перерозподілити.

Тетяна Трощинська: З чим для вас в Департаменті соцполітики пов’язана заява прем’єр-міністра про збільшення мінімальної зарплати на наступний рік,?

Юрій Крикунов: Ми переосмислюємо цю ситуацію. Це досить несподівана заява. Були сформовані бюджети, київський бюджет на 2017 рік так само потрошку формується, робляться розрахунки. А всі виплати прив’язані до мінімальної зарплати. Думаю, найближчим часом ми отримаємо чіткі роз’яснення, що треба робити.

Те, що рівень доходу українця має рости, це абсолютна істина. За рахунок чого це буде робитися, я не знаю.  

Тетяна Трощинська: Як переселенці, які живуть в Києві, отримують соціальну допомогу?

Юрій Крикунов: З ними досить складно. Мій підхід, якщо людина понад шість місяців проживає на тій чи іншій території, вона є громадянином цієї території. Якщо людина живе в Києві досить довгий час, вона є киянином, вона має права і обов’язки такі ж, як і кияни.

Ми вже говорили про те, що у нас в Києві є неофіційний ринок житла. Величезна кількість людей саме в такий спосіб отримали житло в Києві. Ті, хто здають житло в оренду, мають зрозуміти і йти офіційним шляхом, ті, хто орендують, повинні мати офіційні договори оренди. І згідно з офіційним договором оренди, переоформивши на себе особовий рахунок, людина йде і отримує субсидію.

Поділитися

Може бути цікаво

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації