Організаторка руху «Мрійники України» Наталія Гінкул розповідає про акцію.
Наталія Гінкул: Завдання нашого проекту — знайти людей, які хотіли б зробити мрію завданням свого життя. Ми проводимо семінари для дітей 2 — 7 класів, щоб вони зрозуміли, що бажання мати телефон чи велосипед відрізняється від мрії.
Євген Павлюковський: Який алгоритм реалізації мрії ви пропонуєте?
Наталія Гінкул: 21 січня, до Дня Соборності, буде відбуватися захід, на якому ми зберемо докупи дитячі записки з різних міст України. Ми стартували минулого Дня Соборності.
Діти пишуть, що хочуть бути чесними журналістами, дипломатами, щоб вирішувати питання мирним шляхом. Одна дівчина хоче завоювати Оскар для України. Вона знімає відео. Інша дівчина мріє відкрити сою виставку художнього мистецтва. Один хлопець мріє розвивати сферу туризму в Україні.
Мета проекту — зібрати мрійників, показати, чого вони хочуть досягти, і шукати їм допомогу. Капсулу із записками ми передали до Національного музею історії України . Наша організація бачить це так: проект має бути телевізійний, він розповідатиме про мрії дітей. Потім благодійники могли б допомагати цим дітям.
На захід, який почнеться о 12, ми запросимо діячів, які можуть бути прикладом для дітей, та благодійників.
Андрій Куликов: Якщо у моїх онуків чи їхніх друзів виникне бажання написати записку, як їм це зробити?
Наталія Гінкул: Телефонуйте на номер 0937314387. Я детально розкажу, як написати записку, на якому аркуші, бо капсула не безмежна.
Ці записки ми покладемо в Національний музей історії. Вони стануть надбанням держави. Через 15 років ми зустрінемось з цими мрійниками, щоб говорити про шлях їхніх мрій.