Решту отримає італієць Джорджо Парізі за дослідження того, як безлад і флуктуація, тобто випадкове відхилення будь-якої величини, взаємодіють у різних фізичних системах атомного і планетарного масштабу
Про дослідження цьогорічних нобелівських лауреатів говорили із завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світланою Краковською.
Світлана Краковська: Сюкуро Манабе та Клауса Гассельмана преміюють за надійне прогнозування.
Сюкуро Манабе показав, як підніметься глобальна температура, якщо подвоїться кількість діоксиду вуглецю в атмосфері. Клаус Гассельман при всіх флуктуаціях погоди, які спостерігаємо щодня, показав, як можна відстежити вплив людини на вихід явищ природи за межі природної мінливості.
Манабе, знаючи співвідношення потоків енергії сонця, які приходять на зовнішню оболонку атмосфери, врахував їхнє проходження крізь всі її шари, а також відбиття цих потоків.
Гассельман прийшов із океанології, де вивчав хвилі. Він знав, що є різні джерела їхнього походження. У штормі, серед хвиль, йде дев’ятий вал. Його може спричинити щось конкретне у цій системі: підземні поштовхи. Тож це можуть бути не природні хвилі, а спричинені підводним вулканом.
Гассельман створив кліматичну модель, яка показала, як погода впливає на клімат. Його метод використали інші учені, які довели, що збільшення температури на поверхні Землі спричиняє збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS