Анастасія Багаліка: Як будуть виконувати закон?
Денис Бродський: Хочу нагадати про сам закон. Він змінює систему проходження служби державними службовцями, на службу будуть потрапляти через конкурс та прозорі комісії, абсолютно зрозумілі вимоги, через доступ громадських організацій в якості спостерігачів. Передбачається зміна системи відносин між політичним посадами і держслужбовцями, щоб не було так, як у нас завжди. Ну і має змінюватися система оплати праці.
З першого травня закон має запрацювати. Державна служба останнім часом не ставала кращою, а деградувала. Система зарплатні також. Люди стають залежними від своїх керівників. Це не стимулює до того, щоб на держслужбі працювали нормальні люди.
Андрій Сайчук: Напередодні першого травня з’явилася інформація про те, що готується законопроект, який може підкорегувати суть реформи держслужби. Наприклад, часткова передача під контроль президента комісій, які мають проводити переатестацію. Ми проходили таку історію з очищенням прокуратури, коли останнє слово залишили Шокіну, і близько 98% прокурорів залишилось тих самих. Чи є шанси, що встигнуть це реалізувати?
Денис Бродський: Закон взагалі приймався дуже важко. Його намагалися «збити» і на першому, і на другому читанні. Весь час ми відчували спротив і намагання його переписати. На щастя, громадянське суспільство вже міцне, досвідчене. Закон має запрацювати з першого травня. А вже четвертого травня очікуємо першої дії від уряду. А це оголошення про початок процесу обрання чотирьох представників Національної комісії з питань вищого корпусу держслужби. Чотири з дванадцяти членів комісії мають бути громадськими активістами.
Андрій Сайчук: Як буде працювати ця комісія? Чиновники проходитимуть переатестацію?
Денис Бродський: Ні, не може бути переатестації. Головна вимога закону — всі посади держслужби займаються лише через конкурс. Для того, щоб забезпечити прийняття достойних вищих чиновників, і створюється ця комісія. Вона відповідає за добір цих людей та оцінку їх діяльності.
Анастасія Багаліка: Нагадайте, що вважається державною службою, адже не всі розрізняють це.
Денис Бродський: В першу чергу, це працівники органів державної влади. Кабміну, міністерств, агенцій, інспекцій, відомств. Є частина держслужбовців із спеціальними званнями. Це органи міліції, прокуратури. Решта — або органи місцевого самоврядування, або патронатні служби депутатів чи міністрів.
Все, що обирається за політичними ознаками, — хтось з кимось домовився — це не державна служба. Там, де відбувається призначення за законом, через певні порядки та процедури — це державна служба і виконання функцій держави. Державні підприємства — це не державна служба. Це підприємства, якими володіє держава, але на них працює найманий керівник підприємства.
Анастасія Багаліка: Ми говорили, що частину оплати праці держслужбовців візьмуть на себе наші міжнародні партнери. Є перспективи?
Денис Бродський: Є. І йдеться про значні зміни. В Європі зарплатня ТОП-чиновника в середньому — 25 – 30 тисяч євро (це 5 – 6 зарплат середньої зарплатні). А Україні середня зарплата — 5 тисяч гривень — це вже 30. Це вже зовсім інший порядок цифр. У нашої країни достатньо своїх можливостей годувати власних чиновників. Уряд готовий шукати гроші.
Європейці кажуть, якщо стратегія буде напрацьована, — вони допоможуть нам. Зараз ми прораховуємо так, щоб за три-чотири роки країна сама була здатна забезпечувати високий рівень своїх державних службовців. Тоді ми побачимо різницю у якості їх рішень, коли вони почнуть працювати на нас. Ніхто з міністерства сьогодні не живе на 10 тисяч гривень. Хтось в конверті платить їм ще 200 тисяч гривень (щоб він приймав рішення для нього). Або ми станемо платити 200 тисяч гривень, і він стане працювати на нас, або дядя буде давати йому 200 тисяч гривень, а він працюватиме на нього.