«Брекзіт» може затягнутися на 10 років, – Катерина Хінкулова

Катерина Хінкулова, розповідає про підсумки перших шести місяців після «Брекзіту».

Кирило Лукеренко: Катерино, які настрої зараз, я пам’ятаю, що шість місяців це був шок.

Катерина Хінкулова: Добрий Ранок. Так, справді.

Кирило Лукеренко: Катерино, я пам’ятаю ефір моїх колег з Вами шість місяців тому і настрій був мінливий. Який настрій зараз? Як проходить «Брекзіт»?

Катерина Хінкулова: Проблема у тому, що «Брекзіт», власне, ніяк не проходить. Пройшло 6 місяців, як ви абсолютно правильно зауважили, але за цей час мало що змінилося, змінився тільки, можливо, настрій. Шок трохи розвіявся. Люди трохи звикли до ідеї, що Британія буде на якомусь етапі виходили з Європейського союзу. Деякі люди трохи пошкодували, це приблизно 4 %, згідно з опитуванням тих, хто проголосував за вихід із Європейського союзу – шкодують про це.

4 %, насправді, це не є якоюсь важливою цифрою, але для подібних плебісцитів – це багато. Але водночас, якихось дій та реальних змін за цей час відбулося дуже мало. І що найприкріше для виборців і для самих британських громадян, це те, що майбутнє залишається у повному тумані – що буде відбуватися через рік, або п’ять років, як буде виглядати участь чи «не участь» Британії і коли, власне, відбудеться «Брекзіт» – незрозуміло. Уряд поки що не висунув чіткої політики і переговори про вихід з Євросоюзу ще не розпочалися.

Кирило Лукеренко: Наскільки британці вже оговталися від шоку? Я так розумію, що було декілька больових точок. По-перше – впав фунт, порівняно до євро і до долара, по-друге – змінився уряд, і третій показник, наскільки я можу стежити з Києва, почали трошечки просідати ціни на нерухомість. Я правильно орієнтуюсь, чи були ще якісь події?

Катерина Хінкулова: Так абсолютно правильно. Упав фунт, але потім він відновив свою позицію, хоча зараз ситуація гірше, ніж була раніше. Змінився, відповідно, уряд й ціни на нерухомість можливо і впали, але зовсім не набагато. В основному, говорять про те, що з часом (поки що цього не сталося) головним наслідком «Брекзіта» може стати зростання споживчих цін протягом декількох наступних років вже після того, як «Брекзіт» відбудеться. Коли буде знову все по-новому, залежно від того якою буде умова виходу Британії з Євросоюзу – якщо будуть запроваджені нові торгівельні тарифи, тоді, відповідно, ціни зростуть, тому що Британія імпортує практично всі споживчі товари. Тому зростання цін на харчі є цілком реальною перспективою. І зростання може бути у межах 15 % . Можливо українці більш звиклі – за десятки років ціни постійно ростуть, для британців така перспектива є шоком.

Але проблема зараз не стільки у цих больових моментах – цей етап британці уже пройшли, принаймні перспективу та побоювання цих речей, зараз проблема у неясності – як буде виглядати ця угода і коли, власне, її буде запроваджено – незрозуміло . Декілька днів тому один британський дипломат заявив, що «Брекзіт» ймовірно займе до 10 років, тому що є сама процедура переговорів, а потім і процес втілення цієї угоди (якщо і коли її буде ухвалено). Угоду  має пропустити через себе кожен з 28 парламентів Європейського союзу, адже проблема не тільки у самій Британії, проблема у тому, що будуть думати і погоджувати її, і чи взагалі погодяться на неї усі інші країни Європейського союзу. Тому ситуація дуже невизначена, як для економіки, так і психологічно для самих людей. Це не є гарною перспективою.

Кирило Лукеренко: Я від себе тільки хочу зазначити, що це неправда – українці не звикли до того, що зростають ціни. Це можливо збоку так виглядає, але я, як українець не згоден.

Катерина Хінкулова: Звичайно, це болісно і це неприємно, але в Україні, на жаль, це весь час – є реальністю. Ось про що я кажу, тоді, як на Заході люди від цього більш захищені. Там таких різких змін не відбувається, як в Україні. На жаль це є трагедією України, різкі зміни відбуваються весь час.

Ірина Сампан: Катерино, зараз всі очікують рішення Верховного суду, щодо апеляції уряду і, можливо, рішення формальне, але є питання Шотландського парламенту, чи видно з їхнього боку якісь кроки опору, тому що Шотландія проти виходу Британії з Євросоюзу.

Катерина Хінкулова: Так, ви знаєте, одразу, як відбулося це голосування, Шотландія наробила дуже багато шуму, стосовно того, що буде повторний референдум щодо Шотландської незалежності і голова Шотландського парламенту наголошував про те, що буде зроблено все, щоб захистити волевиявлення шотландців. Саме за те, що треба залишитися у Європейському союзі.

Але зараз ці заклики і, так би мовити, ці критичні заяви – вони трохи стихли, через те, що часовий графік і умови виходу з Євросоюзу самій Британії просто незрозумілі. Не лише переговори ще не почались, а Британський уряд не почав втілення цієї 50-ї статті (Article 50), про яку весь час говорять, тому що не проголосував Британський парламент. Британський уряд думав, що голосування навіть не буде потрібно, як ви правильно зауважили. Зараз чекають на рішення Верховного суду. І навіть якщо Верховний суд постановить, що Британський парламент мусить проголосувати, звичайно, парламент проголосує саме за те, щоб розпочати формально процес.

Але все це забирає час. Як випливає з кулуарних розмов, які весь час просочуються до преси, Британський уряд сам не дуже впевнений у тому, в якому напрямку вести переговори і де їх розпочинати. А інші країни налаштовані надто скептично та не дуже продуктивно. Вони не хочуть дозволити Британії, як у відомому вислові “eat your cake and have it”, щоб вовки буди ситі і вівці цілі. Не те щоб вони хотіли покарати Британію  —просто забрати всі пільги, які наразі вона має, будучи членом Євросоюзу. Британський уряд наголошує, що Британії вдасться зберегти ці пільги, якимось магічним чином, при цьому не бути у Євросоюзі. Що буде у реальності – треба буде подивитися. Але коли все це буде відбуватися – поки що незрозуміло.