Брюссель наполягає на дозволі НАБУ прослуховувати телефони

Про нові вимоги ЄС щодо боротьби з корупцією говоримо з аналітиком Фонду «Демократичні ініціативи» Марією Золкіною.

Тетяна Трощинська: У статті комісара ЄС Йоганеса Гана йдеться про нові вимоги європейських партнерів щодо посилення боротьби з корупцією в Україні. Це означає, що все те, що зараз відбувається в Україні, на думку європейських партнерів є доволі декоративним?

Марія Золкіна: Справа не в тому, що ці зміни вважаються декоративними, а в тому, щоб не дати їм стати декоративними. Зараз в нас запрацювали основні антикорупційні інституції і почались певні провадження. Європейському союзу не достатньо формального виконання цих антикорупційних дій. ЄС буде слідкувати за тим, наскільки новостворені органи є незалежними і ефективними. Це стосується більшою мірою не тільки НАБУ, а й Національного агентства з питань запобігання корупції.

Якщо після отримання безвізового режиму виникнуть проблеми з роботою антикорупційних органів, незацікавлені у тісних зв’язках з Україною, члени ЄС наголошуватимуть на цьому.

Василь Шандро: Чи не стануть нові вимоги щодо боротьби з корупцією бар’єром для отримання безвізового режиму в жовтні?

Марія Золкіна: Насправді, нових вимог ЄС не висуває, особливо таких, які вплинули б на отримання безвізового режиму. Вони хочуть, щоб ми завершили те, що передбачалось планом дій у рамках візової лібералізації. Питання в тому, що ЄС зараз створює цілий ряд специфічних механізмів, через які можна буде призупиняти процес, або робити умови користування безвізовим режимом дорожчими за отримання візи. Запровадження механізмів швидкого призупинення дії безвізового режиму — це ризик. З іншого боку, це рішення прийматиметься в односторонньому порядку, тому Україна навряд чи зможе на це вплинути. В такому разі Україна може розраховувати тільки на порозуміння з європейськими партнерами, які не будуть шукати аргументи для призупинення процесу візової лібералізації.

Тетяна Трощинська: У виступі Йоганеса Гана йшлося про створення Консультативної ради, що складатиметься з закордонних експертів, а також про надання дозволу НАБУ на прослуховування телефонних розмов.

Марія Золкіна: Це вкладається в логіку принципу незалежності антикорупційних органів. В даному випадку Національне антикорупційне бюро під час ведення своїх проваджень часто вимушено звертатись до інших правоохоронних органів, які не є реформованими і не мають високого рівня довіри у суспільстві. Якщо Україна не зробила на 100% роботу НАБУ незалежною і відокремленою від інших правоохоронних органів, це свідчить про бажання впливу на новостворені органи. Гілка антикорупційних органів не вигідна нинішній державні системі. Закономірно, коли в корумпованій державі створюються перепони для роботи нових і потенційно ефективних органів.