Громадське радіо
Експедиція Ukrainer нещодавно мандрувала Сіверщиною. Говоримо про нетипові та бюджетні напрямки туризму Україною з мандрівником та засновником проекту Ukrainer Богданом Логвиненком.
Ми приїхали в Сновськ, щоб знімати депо. Це єдине в Україні депо, де ремонтують паротяги і де залишилися потужності, щоб ремонтувати габаритні локомотиви. Туди водять екскурсії, але працівники депо не дуже люблять розповідати, і нам не вдалося “розкрутити” їх на якусь історію. Але вдалося познімати надзвичайно красиві кадри.
На Сіверщині нас надзвичайно вразили палаци — династійні помістя, які залишися. Є Качанівка, досить великий комплекс Рум’янцева-Задунайського в Мезинському національному парку. В Качанівці свого часу була лікарня, наскільки я пам’ятаю, є ще один палац за 20-30 км від Качанівки, там досі є лікарня, знаходиться якесь профтехучилище, а в Рум’янцева-Задунайського — ремонтна база колишніх колгоспних автомобілів. Влітку там дитячий табір, а в радянський час в палаці була психлікарня.
Найкраще збереглася Качанівка, повністю відбудований Батурин. А ще найбільше на Сіверщині нас вразили дороги. Це вже шоста експедиція — і на Сіверщині дороги найкращі. Ймовірно, тому що звідти одразу два українські президенти.
Дуже цікаво поплавати по Десні на поромах. Ми переправлялися, бо в багатьох місцях нема мостів і на автомобілі можна заїхати на дерев’яний пором. І там ми спілкувалися з поромщиком, який 26 років день в день переправляє автомобілі на дерев’яному плоту.
Є два надзвичайно цікаві ландшафтні парки: Мезинський і Міжрічинський, який знаходиться між Києвом і Черніговом, фактично на старій дорозі до Чернігова. Думаю, туди надзвичайно цікаво вибратися на кілька днів з наметами.
Ще я можу порадити поїхати на хутір Обирок. Близько десяти років тому це було одне з вимираючих сіл, здебільшого залишилися мешканці за 60-70 років. І туди 10 років тому приїхав Леонід Кантер з невеликою групою людей. Вони почали купувати там хати і розбудовувати свій простір поза містом. Там зараз живе постійно близько 20 людей.
Є майданчики для дітей, час від часу проходять фестивалі, є кіносарай, де відбуваються кінопокази. Там є будиночок-хостел з кращими умовами, а можна зупинитися в наметі. Наприклад, 4-6 серпня там буде відбуватися надзвичайно цікава подія — фестиваль “Мама Африка”.
Є надзвичайно цікаве село Москалі — буквально 20 км від Чернігова. Там є музей, про який ніде нема інформації. Музей тримає музейник Юра — так його всі називають в селі. В нього можна і зупинитися, він купив кілька хат, щоб створити цей музей під відкритим небом. Там здебільшого предмети побуту: старі дивани, ліжка, рушники, картини, є борті — вулики бортників (тих, хто добуває в лісі дикий мед).
Ми були в Глухові і зустрічалися з Мішелем Терещенком (мер Глухова — прим.). Сам по собі Глухів — надзвичайно цікаве місто. Було цікаво ходити по місту з Мішелем Терещенком, бо він показує будинки своїх предків, адже його прадід теж був мером Глухова. Ми здебільшого не знімаємо про мерів та чиновників, але це було виключення, бо тут надзвичайно цікава історія.
в Глухові ми знайшли чудовий заклад, де поїсти. Я впевнений, що там є і де зупинитися. Тим більше, до Глухова досить хороша дорога і туди можна потрапити з Києва за 3-3,5 години.
Надзвичайно цікаве місто Шостка. Там є музей “Свеми” — старого заводу, який виробляв плівку. Музейники кажуть, що до них не дуже часто приїжджають, навіть ті, хто цікавиться плівкою. Там в околицях є Десна — можна зупинитися там, але в той самий час — поїхати та культурно провести час і сходити в музей у Шостці.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.