Рейтинг складається із врахуванням різноманітних показників за п’ятьма напрямками: стабільність (25% від загального), охорона здоров’я (20%), культура та кон’юнктура (25%), освіта (10%), інфраструктура (20%). Кліматичні умови та вартість життя при цьому не враховуються, зазначається у «Хмарочосі». Коментує таку невтішну низьку позицію Віктор Зотов, представник Київської школи урбаністики.
Євген Павлюковський: Однією з категорій, за якою відбувалося оцінювання міст, була “стабільність”. Чому, на вашу думку, Київ отримав негативну оцінку?
Віктор Зотов: Коли ви починаєте будь-яку справу, ви не впевнені, що у вас вийде завтра. Думаю, за складністю бюрократичних процедур ми тут перші. За невпевненістю в тому, що буде завтра.
Євген Павлюковський: 20% у рейтингу давав пункт: інфраструктура. Мені здається, що тут можна говорити по Києву багато.
Віктор Зотов: Інфраструктура — це забезпеченість. Ви знаєте, що у нас в Києві змінюється громадський транспорт? Я вважаю, що за роки незалежності, два роки після Майдану змін мало бути в сто разів більше. Це могли бути нові мережі, а не два автобуси.
У нас є якісна вода? Що ми п’ємо? Можна зупинитися на найпростішому: і це називається природа, щось натуральне. Де воно? Все замінено фейками. Фейкові бажання, фейкова вода, повітря, транспорт. Це найпростіші природні речі, до яких варто повернутися.
Євген Павлюковський: Якщо говорити про те, що можна легко і найближчим часом покращити у столиці, з чого ви б почали?
Віктор Зотов: З найпростішого. З тих речей, які не потребують інвестицій. Наприклад, зайва кількість автівок в центрі. Це тиждень часу і залучення адміністративних ресурсів —є різні способи обмежити їх. Я був би щасливий, якби з’явився річковий транспорт.
Що потрібно, щоб з чотирьох смуг звільнили дві, зайняті під паркування. Скільки грошей і часу? Лічені дні.
Євген Павлюковський: Культура і кон’юнктура: що можете сказати з цього приводу? Чого нам не вистачає в сфері культури?
Віктор Зотов: Влад Троїцький любить нагадувати, що культура — дещо ширше, ніж ми чуємо останнім часом, що це мистецтво. Навіть мистецтво трохи шкодить — це до прикрашання. Мистецтво від «штука» — штучно, з будь-якої мови це паралельний напрямок до природного. А я б хотів наголосити до повернення до природи. Давайте сприймати «культурний» в першу чергу, як створення найважливіших бачень і бажань у відповідному напрямку. І ці бажання мають нас повернути від фейку до природи.