фото ілюстративне /Unsplash
Говорили з психологинею Марією Фабрічевою.
Марія Фабрічева: Коли 5 людей постять фото з відпустки, то нам здається, що це «всі». Ми округлюємо і занурюємося в оце: «тільки я одна, один, працюю, а всі — на морі». Це не так, тому перерахуйте і виявите, що це буде троє-п’ятеро людей. Але ж фото яскраві, вони не про роботу, не про місто і дощ, а про щось інше.
Треба подумати — якщо в мене не вдається спланувати ту ж відпустку, а в когось вдається, то що я можу зробити для себе, щоб у мене вийшло. Якщо не вдалося один раз — це випадковість. Якщо не виходить три-п’ять разів, то, може, щось потрібно підкоригувати. Не концентруватися на тому, що роблять інші, а зосередитися на власних можливостях щось змінити, щоб відпустка вдалася.
Наша внутрішня дитинка злиться, коли бачить чужі фото з відпочинку, вона хоче на море. Це нормально переживати емоції. Інше питання, що ми робимо з цими почуттями? Чи продовжуємо злитися на інших людей, чи думаємо, що самі можемо зробити, щоб стало ліпше — перемикнутися, спланувати вихідні, свій вечір, підбадьорити себе морозивом чи відвідинами мальовничого місця у місті. Від того, що я злюся, мені ліпше не стане.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS