«Громадське радіо»
Гість ефіру — письменниця, ведуча «Громадського радіо» Лариса Денисенко.
Лариса Денисенко: Ця книжка стосується і дітей, і дорослих, які ніколи не мали собаки, але тепер у них з’явилося бажання завести цю тваринку. Я готую людей до того, з чим вони стикнуться, тому що собака — це не тільки радість і щастя, але й велика відповідальність.
Анастасія Багаліка: В 90-і для багатьох людей собака був елементом престижу. Це була бійцівська собака. Потім елементом престижу стали маленькі собачки. Чи зміниться колись традиція використання собаки як елементу статусу?
Лариса Денисенко: Якщо брати Великобританію, то ставлення до собаки можна порівняти зі ставленням до партнера. Вони є рятівниками, поводирями, акторами. У них багато робіт. Якщо виглядати з соціалізації собаки, її не можна розглядати як аксесуар.
Якщо ти хочеш, щоб собака тебе розумів, треба комунікувати.
Андрій Куликов: Як часто собака підкоряє собі людину?
Лариса Денисенко: Це маніпуляки! Собаки не розуміють змінності правил. Якщо ти дозволила чи дозволив собаці увійти до кімнати, вкластися на диван, пошматувати стару іграшку, то не дивуйся, що наступного разу він пошматує нову іграшку. Це ми можемо знати ціну речам. Собаки цьому не навчені. Карати їх за це теж безвідповідально.
Анастасія Багаліка: Французькі бульдоги, окрім того, що є маніпуляторами, вміють просити. Вони дивляться великими очима і вимагають щось солоденьке.
Лариса Денисенко: Я простую цей стереотип. У мене Люк абсолютно не жебракує. Я можу їсти щось смачне, а він може спокійно лежати у мене на колінах в цей час.
Все починається з людини. Якщо ми щоразу будемо ділитися цукерками, яких собакам не можна, то вони їх проситимуть. Не можна ділитися і не класти в миску. Не можна давати їжу з рук. Собака не розуміє, чому вона не може на це претендувати, якщо раніше з нею ділилися смачненьким. Порогу голоду у них практично немає, їсти вони можуть постійно.
Анастасія Багаліка: Розкажи про Люка, про французьких бульдогів.
Лариса Денисенко: Французькі бульдоги — це порода собак. Дехто вважає її бійцівською, хоча це не відповідає дійсності. Це і не службовий, і не декоративний собака. Я називаю їх собаками-компаньйонами. Це невеличкий пес до 12 кілограмів. Я в них закохалася, хоча у мене були різні породи. Французькі бульдоги дуже комунікативні та смішні. Але вони вперті, часто є алергіками, у них проблема з диханням, слабкий хребет.