Чи можна в Україні сісти в тюрму за пост у Фейсбуці?
Медіаюрист Олександр Бурмагін розповідає про те, чи конституційно в контексті свободи слова використовувати пости в соцмережі як докази у судах.
Медіаюрист зазначив, що останнім часом в Україні з’явилися випадки притягнення до кримінальної відповідальності за певні дії в соціальних мережах та у віртуальному просторі, якщо говорити про цивільні справи, то така практика існує з початку 2000-х:
«Практика спорів про захист честі і гідності, втручання в приватне життя, пов’язаних із поширенням інформації в соціальних мережах, в Інтернеті сформована давно, ці спори почали з’являтися на початку 2000-х років, у 2010-11 році це вже була стала практика.
З приводу конституційності-неконституційності, то ми всі розуміємо, що живемо в час цифрових прав, технологій, які рухаються і розвиваються шаленими темпами. Наприклад, буквально вчора в США було подано законопроект про регулювання політичної реклами в соцмережах, це було пов’язано з претензіями США, стосовно того, що Росія втручалась в їхній виборчий процес через Фейсбук, і Федеральна комісія з виборів США подала заяву в Сенат, сказавши, що законодавство відстає від того, як швидко рухається прогрес.
Отже, свобода слова — це не тільки права і гарантії, але й обов’язки та відповідальність. Зрозуміло, що за якісь протиправні дії у віртуальному просторі може бути як цивільна, так і кримінальна відповідальність. І питання в тому, як це відповідні слідчі органи або зацікавлена сторона зможуть довести належними і допустимими доказами.
Тут арсенал вибору інструментів достатньо великий: це можуть бути скріншоти, але вони, як правило, застосовуються в сукупності з іншими доказами, можуть бути експертизи, які проводяться експертними установами, експертами, деякі адвокатські об’єднання роблять спеціальні консиліуми комісій, які збираються гуртом, передивляються матеріали в Інтернеті, а потім відображають це у відповідних актах».
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.