Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — медіаюрист Максим Дворовий (ГО «Інститут медіаправа»)
Ірина Славінська: Пранкер у СІЗО — наскільки це перегинання палиці?
Максим Дворовий: Як на мене, це виглядає, як достатньо серйозне перегинання палиці з боку правоохоронців. Ідеться про частину третю статті 296 Кримінального кодексу України. Це хуліганство, яке було вчинено з опором представникові влади. Принаймні так заявляє пан Аваков. Відповідно до нашого законодавства хуліганство — це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
За термінологією, яку використовує наш Верховний суд у своїх постановах, ми ще можемо говорити про винятковий цинізм цієї дії. Навряд тут можна говорити про мотиви явної неповаги до суспільства з огляду на те, що більшість з нас знає історію вибриків цього журналіста. У нього дуже важко спостерігати мотив неповаги до суспільства. Можливо, це мотив особистої слави, набуття репутації. Говорити, що це була неповага до суспільства, можна дуже натягнуто.
Якщо говорити про те, що тут немає цього обов’язкового для цього злочину елементу, спеціального мотиву, максимум, про що може йтися, — це адміністративне правопорушення, хуліганство за статтею 73 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Ірина Славінська: Які штрафи за хуліганство з особливо тяжкими обставинами і дрібне хуліганство?
Максим Дворовий: За хуліганство з обтяжуючими обставинами — до ув’язнення. Якщо ми говоримо про дрібне хуліганство, то там декілька неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це до 100 гривень.
Євгенія Гончарук: Він робив подібні вибрики в інших країнах. Як таке хуліганство регулюється за кордоном?
Максим Дворовий: В більшості випадків, наскільки мені відомо, він дійсно не отримав цього покарання. Було декілька випадків, за які його так само тримали під вартою. Здається, за інцидент з Бредом Піттом та Бредлі Купером.
Ірина Славінська: Чи можна такого роду інцидент назвати, наприклад, актом цензури?
Максим Дворовий: Якщо ми говоримо про класичне визначення цензури, то ні. Цензура — це те, що відбувається до випуску чогось в ефір. Це просто обмеження свободи вираження поглядів. Тут набагато більші питання постають з подальшою фразою Авакова, де він почав непрямим текстом говорити про те, що йому краще не проявляти своє хобі в тюремній камері. Це ставить набагато більше питань стосовно тієї ж гіпотетичної можливості застосування тортур, оскільки зґвалтування, на яке певним чином натякає пан Аваков у своєму пості, визнається відповідно до міжнародних стандартів тортурами.
Ірина Славінська: Мені цікаво, чи буде якась заява від офісу Уповноваженої Верховної Ради із захисту прав людини.
Максим Дворовий: Я думаю, ми можемо очікувати якоїсь заяви сьогодні від пані Лутковської та її офісу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини на державу накладається позитивний обов’язок забезпечити фізичну недоторканість особи, яка перебуває під вартою, під контролем держави.
Ірина Славінська: Чи були подібні випадки, коли люди жартували у прямому ефірі?
Максим Дворовий: Наскільки мені відомо, така ситуація є нетиповою для нашої країни. Це один з перших випадків в нашій історії. Я думаю, що також в історії сусідніх країн.
Євгенія Гончарук: Чим, на вашу думку, закінчиться історія з паном Седюком?
Максим Дворовий: Я думаю, що найпевніше все закінчиться штрафом за дрібне хуліганство, оскільки склад злочину «хуліганство з опором представнику влади» тут не дуже вбачається.
Євгенія Гончарук: Чи можна якось подбати, щоб нічого не було зайвого в прямому ефірі? Теоретично неможливо в ефірі такого конкурсу максимально проконтролювати, що учасник чи гість під сценою нічого не зробить.
Максим Дворовий: Не можна. Відповідно до тих принципів, які були висловлені Європейським судом з прав людини, якщо щось відбувається в прямому ефірі, то та ж телерадіоорганізація не несе відповідальності за те, що відбувається, оскільки вона не може контролювати все сказане і зроблене гостями чи глядачами.
Євгенія Гончарук: Пропонують оштрафувати охоронну фірму. Це був би адекватний крок, на вашу думку?
Максим Дворовий: Гіпотетично так, але я не можу сказати достовірно.
Ірина Славінська: Коли ми з Євгенією Гончарук говорили на цю тему, згадали про подібний випадок. Наша колега Марія Лебедєва підготувала матеріал про випадок, що також стосується обмеження свободи вираження. За пропаганду комуністичної ідеології в соцмережах було засуджено людину.
Після виходу цього сюжету на нашому сайті колеги змогли додзвонитися до Юрія Стефановича, який виступив захисником у цій справі. За словами адвоката, хлопець не бажає розголосу справи і відмовляється від коментарів. Особиста думка Юрія полягає у тому, що норми у законі з цього питання не є достатньо чітко визначеними, тому можна підтасовувати будь-які речі. На його думку, якщо йти сухо за законом, то там дійсно є склад злочину. Наскільки в Україні реально посадити людину за допис у соцмережах?
Максим Дворовий: Останнім часом такі випадки почастішали. Було декілька випадків, коли садили за пости у «ВКонтакте». Вони стосувалися переважно розпалювання міжнаціональної, міжетнічної ворожнечі, тематики так званих «ЛНР» і «ДНР».
Це один з перших випадків застосування декомунізаційних законів і притягнення до відповідальності за ними. Зміни, наскільки ми можемо пам’ятати, достатньо широко критикувалися. Був висновок Венеціанської комісії, у якому було визнане право України регулювати подібні ідеологічні моменти через те, що комунізм і нацизм — це ті дві ідеології, які принесли велику кількість травм українському народові, однак була висловлена низка зауважень стосовно свободи вираження поглядів. Як наслідок було подано ще влітку минулого року законопроект 4701, який приводить норми українського законодавства у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії. Там також проясняється визначення пропаганди.
Ірина Славінська: Якщо хтось цитує Леніна в соцмережах, за це можна отримати вирок?
Максим Дворовий: На сьогодні визначення пропаганди використання символіки, яке є в чинному законі, дозволяє кваліфікувати дії за відповідною статтею Кримінального кодексу.
Євгенія Гончарук: Чи може бути переглянута справа після ухвалення законопроекту?
Максим Дворовий: Наскільки я пам’ятаю положення Кримінального кодексу, можливість перегляду існує у тому випадку, якщо законодавство змінилося в кращу для обвинуваченого сторону.
Повний варіант розмови слухайте в доданому звуковому файлі.