Громадське радіо
Наталя Соколенко: Отже, про що йдеться в листі?
Олена Прокопенко: В першу чергу про невиконання Україною її міжнародних зобов’язань, пов’язаних з боротьбою з корупцією. Ми бачимо очевидний відкат антикорупційної реформи, бачимо занепокоєння дипломатичної спільноти, громадськості, прогресивної частини політикуму. Тому ми напередодні завтрашнього засідання ради асоціації Україна-ЄС вирішили звернутись до інституції з метою привернути увагу такого стану справ і забезпечити детальний розгляд цього стану справ. Символічно, що цього року засідання відбувається напередодні міжнародного дня боротьби з корупцією, ми вирішили використати цей інформаційний привід.
Наталя Соколенко: Можливо є певний перелік пунктів у цьому листі, на які ви зауважуєте?
Олена Прокопенко: Ми звертаємо увагу на те, що саботується перевірка електронних декларацій держслужбовців, про те, що місяцями не розглядаються справи топ-корупціонерів, після розслідування цих справ НАБУ, САП, справи опиняються в нереформованих українських судах, і там вони лишаються місяцями. Тому ми знову ж таки хочемо звернути увагу, що є нагальна необхідність створення антикорупційного суду. Ми також звертаємо увагу, що антикорупційний суд має бути створений відповідно рекомендацій Венеційської комісії, там говориться, що відбір суддів має відбуватися за участі міжнародних експертів, які повинні не просто бути радниками, а бути в комісії, яка обиратиме суддів до антикорупційного суду. Ми також звертаємо увагу на безпрецедентні атаки на НАБУ: спроби обмежень повноважень НАБУ, бачимо численні спроби призначити лояльного чинній владі аудитора НАБУ, який би забезпечив результати аудиту, що стало б підставою для звільнення директора НАБУ. Всі ці атаки мають системний характер і ми не розраховуємо, що вони будуть послаблюватись.
Наталя Соколенко: Цю угоду про асоціацію підписав президент Петро Порошенко. І зараз активісти кажуть, що угода виконується погано. На яку відповідь ви очікуєте від Ради асоціації Україна-ЄС, і від українського уряду? Що повинно бути у відповіді?
Олена Прокопенко: Від українського уряду ми розраховуємо на те, що припиняться атаки на НАБУ, громадських активістів, розраховуємо на те, що темпи реформ будуть прискорені, або принаймні їх відкат уповільниться, і ми вийдемо на ті темпи реформування, до яких Україна зобов‘язувалась. Від європейських партнерів ми очікуємо, що основні нарікання отримають детальний розгляд завтра на засіданні, також розраховуємо, що будуть публічні заяви з цього приводу. Як відомо, вже 5 грудня була заява європейської служби зовнішніх справ, достатньо різка, стосовно агентів, які працюють під прикриттям. Далі заходи можуть бути абсолютно різними – від чергового відтермінування надання останнього траншу, який, як відомо, вже Європа сказала, не надасть найближчим часом.
Наталя Соколенко: Які є ще важелі впливу в ЄС і цього органу, ради асоціації Україна-ЄС на тих політиків в Україні, які заважають виконанню угоди в частині боротьби з корупцією? Є загроза розірвання угоди між Україною та ЄС через те, що Україна не виконує взяті на себе зобов’язання в частині боротьби з корупцією?
Олена Прокопенко: Це достатньо складний технічний процес, важко сказати, наскільки можливо найближчим часом отримати таку різку реакцію. Але ми точно можемо розраховувати на скорочення програм міжнародної підтримки, відтермінування траншів поточної програми, відтермінування дії наступних програм, крім того, ми можемо розраховувати на призупинення безвізу, що достатньо негативно вплине на рейтинги політичного керівництва країни, яка зробила безвіз одним із своїх досягнень. Механізм призупинення безвізу на сьогодні діє і протягом 7 років після введення безвізу постмоніторинг буде відбуватися. Для України п’ятою з 5 умов стосовно того, як безвіз може бути призупинений, є умова, пов’язана з призупиненням реформ. Якщо є підстави для європейських інституцій констатувати, що реформи переживають відкат, або якщо реформи не прогресують, це може бути підставою для призупинення безвізу.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.