Чи ухвалять народні депутати європейські закони у День Європи?

Виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко розповідає слухачам «Громадського радіо» про те, як пройде День Європи у Верховній Раді 19 травня.

Наталя Соколенко: Чому сьогодні такий день? Що пропонують зробити депутатам у Верховній Раді у День Європи?

Любов Акуленко: 2 роки тому ми підписали угоду про асоціацію з ЄС і взяли на себе безліч зобов’язань. Верховна Рада працює досить повільно і ми намагаємось стимулювати депутатів до прийняття євроінтеграційних речей, які не завжди є привабливими.

Зокрема, ми пропонуємо законодавчий акт щодо оцінки впливу на довкілля. Він змусить бізнесменів провести оцінку і передбачити будівництво очисних споруд у своїх проектах. Так, це дорого, але коли ми ставимо на шальки терезів прибутки бізнесу і здоров’я всіх українців, я думаю, що здоров’я всіх українців переважає.

Наталя Соколенко: Чи експортує Україна хутро закордон?

Любов Акуленко: Я не досліджувала це питання. Знаю, що Україна експортує дуже багато шкіри до Італії.

Наталя Соколенко: Що саме ви пропонуєте до Дня Європи?

Любов Акуленко: Угода про асоціацію — це як права і ліва рука. Права рука хоче привести в порядок торгівлю, створити конкурентне законодавство всередині країни і налагодити роботу митниці. Ліва рука опікується секторальною співпрацею — транспортом, енергетикою, екологією.

Сьогодні ми запропонували ту частину, що стосується секторальної співпраці, а саме: екологічне законодавство, що стосується оцінки впливу на довкілля і створення незалежного регулятора — Національної комісії енергетики, яка б, з одного боку, регулювала популізм держави, а з іншого — захмарні бажання бізнесу.

Ми робимо деолігархізацію, знищуємо монополізм у цій сфері. Разом з тим, в мене є великі сумніви, що за закон про регулятора проголосують, тому що цим органом мають керувати 7 незалежних осіб і фракції не можуть домовитися, як призначати цих людей. Ми маємо сумніви, що цей закон взагалі потрапить на розгляд.

Вся Євроінтеграція — постійна боротьба за права громадян.

Дмитро Тузов: Хто може потрапити в сімку керівників регулятора?

Любов Акуленко: Це мають бути максимально незалежні люди. Закон передбачає, що це можуть бути навіть іноземці, крім представників країни агресора. До них є високі кваліфікаційні вимоги, але питання не в цьому. Дуже довго не могли домовитись з приводу керівників НКРЕ, а зараз орган знаходить під президентом.

Наталя Соколенко: А його очільником є колишній менеджер компанії «Roshen».

Любов Акуленко: Всі хочуть, щоб інтереси були збалансовані. Є пропозиція, що 2 людини призначає Верховна Рада, 2 людини призначає Кабмін, а 1 людину — президент. Триває перетягування канату, що може вплинути на гальмування роботи органу.

Дмитро Тузов: Раніше до Дня Європи ставили гімн і казали ритуальну фразу про те, що Україна йде в Європу. Зараз зміни відбуваються на рівні законодавчих ініціатив і структурних змін. Правильно?

Любов Акуленко: Так, це відбувається через те, що в Україні з’явився профільний віце-прем’єр з євроінтеграції Іванна Климпуш.

За 70 років Радянський Союз побудував настільки міцний фундамент, що тепер ми намагаємося зруйнувати його і викинути з нашої країни, адже він тягне нас на дно.

Прийняті у політичній площині закони є дуже важливими, але часто ми забуваємо про те, як ми живемо, як ми конкуруємо на ринку і як ми будемо розвиватися. Це питання виживання нашої країни.

Наталя Соколенко: Вчора з’явилась новина від аудиторської компанії «Baker Tilly» про те, що Україна не використала більшість квот на експорт до ЄС.

Дмитро Тузов: З іншого боку квоти на торгівлю курятиною, наприклад, закінчились дуже швидко.

Любов Акуленко: Важливо розуміти, по яким товарним позиціями йде невикористання квот.

Кілька тижнів тому Віктор Медведчук виступив з заявою про те, що угода про асоціацію вже запрацювала, а квоти такі малі. Пане Вікторе, зона вільної торгівлі дійсно почала працювати з січня, але ЄС дав нам можливість використовувати квоти більше двох років назад.

Є частина товарів і послуг, які ЄС вільно пускає на свій ринок, правда, там високі стандарти і спробуйте ще адаптуватись до них, а є частина, на яку вони нас не пускають. Зокрема, вони захищають свій аграрний ринок.

Це було ще в часи Клюєва, коли йшли фінальні переговори по експорту. На той період обумовлені квоти були нормальними. Об’єктивно, зараз вони замалі, їх потрібно переглядати, але це питання має піднімати держава.

Це не є катастрофою, як говорить Медведчук. Навпаки, добре, що ми їх використовуємо.

Дмитро Тузов: Наскільки реально переглядати квоти присутності українських виробників на європейському ринку після підписання асоціації?

Любов Акуленко: Це реально, але це питання має піднімати уряд. Мені здається, що ми маємо показати динаміку використання квот по більшості товарних груп, а не піднімати питання по 2-3 товарним позиціям.

Наталя Соколенко: Які ще закони ви пропонуєте прийняти сьогодні крім екологічної експертизи і закону про НКРЕ?

Любов Акуленко: В нас є ще блок, що стосується візової лібералізації, а саме — захисту осіб без громадянств чи іноземців. Для прийняття безвізового режиму важливо не тільки провести низку антикорупційних реформ, а й нормально ставитися до іноземців і осіб без громадянства.

Також важливо прийняти закон про реструктуризацію боргів, що зробить процедуру банкрутства прозорою. Найбільш болючими для бізнесу і урядовців будуть екологічний та енергетичний закони.