Чи є в Україні успішні соціальні підприємці і чому вони успішні?
Співорганізаторка школи SELab говорить про особливості соціального підприємництва та сприйняття його суспільством
У студії Громадського Радіо — керівниця «Часопису» та співорганізаторка школи соціального підприємництва SELab Альона Калібаба.
Тетяна Трощинська: Є уявлення, що соціальне підприємництво можуть собі дозволити тільки дуже багаті люди, які спочатку заробили на нафті, а потім вирішили зробити щось корисне для інших. Наскільки це так?
Альона Калібаба: Соціальне підприємництво — це для мене бізнес зі смислом, тому що соціальні підприємці — це люди, які своєю бізнес-діяльністю змінюють соціальну ситуацію на краще для окремої категорії людей або для ситуації загалом.
Василь Шандро: В який спосіб це можна робити?
Альона Калібаба: Тут є декілька моделей. Наприклад, візьмемо пекарню, в якій є зміна з людей з особливими потребами і звичайних людей. Вони працюють разом. Що таким чином робить цей бізнес? Він працевлаштовує людей з особливими потребами, для яких важко бути працевлаштованими в інших компаніях. З іншого боку, хліб, булочки, пиріжки мають бути такими ж якісними, як у звичайній пекарні. Єдине, що відповідальність таких підприємців набагато вища. Коли ти кажеш, що ти соціальний підприємець, у людей виникає враження, що це щось про гранти, про благодійність, хтось когось використовує для якихось цілей, тому вони більш прискіпливо дивляться на діяльність соціальних підприємців, ніж загалом.
Треба любити те, що ти робиш, треба вірити в ті зміни, яких ти хочеш досягти.
Треба любити те, що ти робиш, треба вірити в ті зміни, яких ти хочеш досягти.
Буває, що деякі підприємці починають свою підприємницьку діяльність, орієнтуються на якісь зміни, а потім їх починають називати соціальними підприємцями. Один з таких прикладів – Леонід, «VETERANO PIZZA».
Василь Шандро: Це ж накладає певні фінансові зобов’язання на підприємців. Що має стимулювати людину, окрім того, що він любить Україну і хоче позитивних змін?
Альона Калібаба: Я думаю, що тут немає однозначної відповіді. Тут є декілька факторів. Що мотивувало піонерів, які відкривали нові країни? Жага, цікавість. Що стимулює людей, які хочуть змінювати щось навколо? Вони втомилися, вони бачать, що немає ефективних інструментів чи підходів, які цю проблему вирішують, або вони персонально з нею стикнулися. З того, що я бачу, дуже часто це пов’язано з тим, що людина сама зіткнулася з такою проблемою. Мені здається, що вона може знайти ефективний шлях для того, щоб її вирішити. Це найкраще працює. Рішення має йти від серця. Неможливо сказати людині: «Зараз ти будеш соціальним підприємцем».
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.