У студії Громадського радіо голова Державного агентства рибного господарства України Ярема Ковалів.
Тетяна Трощинська: У квітні починається нерестовий період у риби. Наскільки щось змінилось цього року? Чи ви просто нагадуєте рибалкам бути уважними?
Ярема Ковалів: Найбільше змінилось те, що ми більше уваги приділяємо висвітленню цієї теми. У звичайних рибалок-любителів є брак інформації, що такий період існує. Звичайно, ті, хто займається риболовлею постійно, з душею, слідкують за цим і знаю. Але є люди, які, можливо, і не хочуть цього дізнаватись.
Для нас важливо, щоб максимальна кількість людей почула, що з 1 квітня по 15 червня найважливіший період для риби — вона нереститься. Від того як пройде цей період залежатиме скільки буде риби у водоймах найближчі три роки. На нашому сайті є детальна інформація щодо правил і термінів риболовлі у період нересту по всім областям.
Тетяна Трощинська: А що можна робити у цей період?
Ярема Ковалів: Можна ловити однією вудкою або одним спінінгом, тільки з берега, і тільки у дозволених місцях.
Тетяна Трощинська: А що не можна?
Ярема Ковалів: Виходити на човнах, щоб не створювати додаткового шуму. Для когось це може здаватись неважливим, але для риби має величезне значення. Нерест — це такий дуже ніжний час для риби.
Тетяна Трощинська: Як працює рибний патруль? Як ви оцінюєте його роботу з часу запровадження?
Ярема Ковалів: Ідея рибного патруля виникла тому, щоб врешті з’явився орган, який дозволяє нам контролювати виконання принаймні тих норм закону, які існують. Якщо перейти до самих норм — зараз мінімальний штраф за незаконний вилов риби — 17 гривень. Зрозуміло, це нікого не лякає. Тому у нас комплексний підхід — із запуском патруля ми ініціювали зміну розміру штрафів.
Якщо зараз 17 гривень, то по деяким видам до сотень тисяч
Якщо зараз 17 гривень, то по деяким видам до сотень тисяч — електроловля, яка дуже шкодить нашій рибі, цілі косяки можуть постраждати, вибухові пристрої. Дуже важливо ввести цю відповідальність. Законопроект вже готовий, він у Верховній Раді, пройшов слухання у профільному комітеті. Ми дуже стараємось, щоб він якнайшвидше потрапив в залу на розгляд. Я думаю, його підтримають всі депутати, бо це питання боротьби з браконьєрством дуже важливе.
Тетяна Трощинська: Яка зараз ситуація з рибним фермерством?
Ярема Ковалів: Минулого року ми розпочали роботу, і сьогодні підтримка рибного фермерства — це один з найбільших пріоритетів. Чому це важливо — світ переходить від вилову риби у диких умовах до вирощування. У загальносвітовій статистиці, якщо я не помиляюся, уже більше 50% — це споживання вирощеної риби, а не виловленої в диких умовах. В Україні, на жаль, тільки 25%. Нам треба переломити цю тенденцію.
Першим хорошим сигналом минулого року було те, що ми завершили процедури, щоб отримати кредит 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку, який направляється на три напрями, один з яких і є аквакультура — фермерські рибні господарства.
Ми завершили процедури, щоб отримати кредит 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку
Я розраховую, що це почне працювати з травня цього року. Але не менш важливо державі звернути увагу на це питання. Ми от перші по соняху, олії, кукурудзі, меду. Я переконаний, що риба має колосальний потенціал, і з невеликим поштовхом, допомогою від держави наші підприємці зроблять Україну одним з лідерів по вирощуванню риби у світі.
Тетяна Трощинська: Ці кошти Європейського інвестиційного банку вже виділені? Куди можуть звертатись зацікавленні рибні фермери?
Ярема Ковалів: Кошти виділені, угода ратифікована Верховною Радою. Зараз проходять останні бюрократичні процедури. За нашою інформацією, дізнатись конкретні умови що, коли, скільки, подавати заявки можна буде уже з травня.
Для всіх, хто зацікавився — кредит буде видаватися через державні банки, відповідно, ми розуміємо, що там є стандартні вимоги. Потрібно буде надати установчі документи, документи на те, чим ви володієте, зрозуміло сформульований бізнес-план — на що ви витрачатимете ці кошти. Готуйте документи вже зараз. Коли м’яч опиниться на нашій стороні, ми вже маємо бути готові.