Про підсумки Форуму розповів Михайло Ратушний — голова Української всесвітньої координаційної ради. Були присутні більше трьохсот делегатів, у тому числі — 16 представників від Росії.
Василь Шандро: Чи можна вже говорити про підсумки цього Форуму?
Михайло Ратушний: Це перший Всесвітній форум українців, який відбувся в умовах війни і відкритої агресії та окупації значної території України. З’їхалися представники 36 держав, більше 300 делегатів. Разом з учасники з України було більше 500 людей. Сам факт, що Форум відбувається в умовах війни і люди приїхали, є актом демонстрації єдності з Україною. Це звучало майже в кожному виступі.
Держава сприяла проведенню всіх попередніх Форумів. Надавала престижні зали. Перші Форуми відбувалися в Палаці Україна, Національній Опері. Цього разу зал не був наданий. Делегати, членські організації УВКР повністю оплачували свій приїзд, перебування тут та інші речі. Світове українство показало, що воно достатньо самостійне і має сильне бажання приїхати на батьківщину, попрацювати. На Форумі були присутні Кравчук, Ющенко, які організовували попередні Форуми.
Було багато питань до МЗС, тому що урядом визначено, що воно — координуючий орган по роботі з діаспорою закордоном, але люди були незадоволені, було багато нарікань. Говорили про те, що позакривалися консульства. Наприклад, Пряшів (Словаччина). Там живе багато українців. Було генеральне консульство, його немає. Сучава (Румунія) — теж закрили консульство, Парана (Бразилія).
Була велика делегація від українців Казахстану. Її очолював Юлій Томощенко, депутат казахського парламенту. Але в Казахстані вже три роки нема посла.
Ольга Веснянка: З яких ще країн приїхали українці?
Михайло Ратушний: З 36 країн світу. На другий день приїхала представник нашої діаспори з Китаю, Канада була добре представлена. Австралійська, американська делегації. Були представники з Бразилії, Аргентини.
Були представники з Росії. Ми часом забуваємо, що це найбільша діаспора в світі. Тільки за офіційними даними — 2 мільйони. Було 16 делегатів. Вони розказували, під яким вони тиском. Фактично відбувається зачистка. З кожним активістом проводяться співбесіди. Наприклад, академік Тарас Дудко очолював об’єднання українців в Росії, яке закрили. Він лікар, свого часу у нього лікувався Володимир Висоцький. Тарас Дудко очолював інститут, і цей інститут закрили, зробили підрозділом іншого.
З іншого боку, бачимо, що чинили тиск, щоб українці визнали імперіалістичну політику Кремля, підтримали «Крим наш». І вони не знайшли серед 2 мільйонів навіть десятка людей. Знайшли одного негідника Безпалька і все.
Державна дума має список та вирішує, які організації є ворожі та шкідливі на території Росії. УВКР ввійшла в цей перелік. В Кримінальному кодексі є санкції стосовно тих, хто буде співпрацювати з такими організаціями. Попри це, 16 людей приїхали на Форум і виступили.
Василь Шандро: Очевидно, основна тема — війна. Чи пропонувалися якісь дії, що про це говорили?
Михайло Ратушний: Це основна тема. І говорилося про це не лише на Форумі. Починаючи від Євромайдану діаспора стала таким колективним волонтером. Були бійці з АТО, які виступали. Член президії УВКР Олександр Ушинський очолював організацію «Дослідники голодомору». Він вже два роки воює. Він виступав, і люди зустрічали його стоячи.
19 серпня виповнилося два роки як загинув Марк Паславський — українець з Америки. Навіть на американські мірки — людина з великим достатком. Він взяв автомат і загинув, прикриваючи відхід хлопців в Іловайську.
Діаспора допомагає, скільки може. Люди кладуть життя, захищаючи нашу незалежність.
Форма роботи Форуму — пленарні засідання і секції. Було 11 секцій, з’явилося багато нових. Напрацювали цікаві документи. Професор Володимир Василенко очолював правову секцію, професор Сергійчук — гуманітарну. Була секція економічної співпраці, очолював її Михайло Петруняк, українець, який живе в Іспанії та очолює торгово-промислову палату Україна-Іспанія. Він залучив багато представників торгово-промислових палат. Така співпраця є, і це практичні наробки.
Ольга Веснянка: У нашій студії була експертка Олена Захарова. Ми говорили про можливий розрив дипломатичних відносин Україна-Росія. І в такому разі, як, скажімо, у Грузії, є країна-посередник Швейцарія. Чи в Швейцарії, чи в Австрії є українство, яке могло б допомогти в перемовинах з владою Швейцарії, Австрії?
Михайло Ратушний: В Швейцарії є громада, в Австрії була стала діаспора, яка відійшла, але там є ТУМА — молоді фахівці. Якщо буде поставлена задача, думаю, вони зможуть ініціювати.
Василь Шандро: Люди, які поїхали в 90-х, які їдуть зараз, долучаються до українського життя закордоном?
Михайло Ратушний: Діаспора молодіє. Ми маємо небезпечні тенденції. Я був у Скандинавії, там діаспори усі молоді. Зараз люди їдуть вчитися у західні вузи. Вони вже постворювали свої організації.