Дитячий суржик – це наслідок загальної двомовності, – викладачка Шевчук-Клюжева

Василина Думан: Поговорити на цю тему нас надихнула ваша колонка на Радіо Свобода. Отже, пані Ольга, як і чому формується таке явище як суржик?

Ольга Шевчук-Клюжева: Справа в тому, що коли дитина змалку чує декілька мов, вона починає їх змішувати.

Василина Думан: А чи може суржик стати повноцінною мовою для дитини?

Ольга Шевчук-Клюжева: Таке буває дуже рідко. Цілеспрямоване навчання дозволить дитині в перспективі розмежовувати мови, які вона вивчатиме.

Едуард Лозовий: Але ж соціум фільтрує лексикон дитини і вона реагує на те, що зі сказаного нею подобається оточуючим, а що не подобається. Всі рано чи пізно адаптуються, в чому ж тоді полягає проблема дитячого суржику?

Ольга Шевчук-Клюжева: Звичайно, драматизувати не треба. Просто дитина, що виховується в україномовній родині, зіштовхуючись з російськомовним середовищем в школі, може допускати помилки в мовленні, так само, як дитина, що виховувалась в російськомовній родині, зіштовхуючись з україномовним середовищем. Це не трагічно, але дитині необхідний певний час на адаптацію в іншому мовному середовищі.

Василина Думан: Як навчити свою дитину відрізняти мови і говорити усвідомлено?

Ольга Шевчук-Клюжева: Стандартних рецептів немає, це суто індивідуально. В ідеалі, потрібно прагнути до координативного білінгвізму – усвідомленого розмежовування мов.

Для того, щоб цього досягнути, необхідно спокійно виправляти помилки, які допускає дитина і не забувати контролювати свою власну мовленнєву поведінку.