«Громадське радіо»
Вікторія Єрмолаєва: Чому саме Україна, українська мова та українські пісні?
Поль Манондіз: Я почав співати українською випадково, і записав пісню «Квітка душа», присвячену весіллю з моєю дружиною. Це був для неї сюрприз. Тоді я зрозумів, що українська мова чудова. Я почав її вивчати і співати нею.
Вікторія Єрмолаєва: Як ви вивчаєте мову і чи легко вам це вдається?
Поль Манондіз: Спочатку було дуже важко. Перша пісня, яку я записав, була «Ніч яка місячна», і співати її було надзвичайно складно. Деяких звуків у французький мові не існує, зокрема звук «и» мені було дуже важко промовляти. Але зараз в мене вже є успіхи.
Вікторія Єрмолаєва: Ви записали нову пісню, розкажіть про неї.
Поль Манондіз: Є дві нові пісні — «Небокрай» і «Вирушали хлопці». Пісню «Небокрай» написала Кароліна, це молода авторка. Вперше я почув цю пісню у студії, коли вона грала на фортепіано. Мені сподобалася мелодіка, гра на бандурі, правда тоді не розумів слів цієї пісні. Отже, попросив, щоб мені зробили переклад, і коли я його почув, сказав: «Це моя пісня!».
Я тоді подумав, що я можу з неї зробити, щоб заспівати її у своєму стилі — поп, рок, інді.
В кліпі, який ми зняли на цю пісню, я хотів показати красоту країни. Ми знімали його у Пірогово, де було наше весілля.
Ірина Славінська: Чи працюєте ви з типовими українськими традиційними інструментами?
Поль Манондіз: Мені дуже подобається бандура, а також спів ваших чарівних бабусь, це особливий спів. Я не знаю, як це зміксувати у моїх піснях з попом чи роком, але це було б гарно.
Ірина Славінська: Де ви вчите українську? Я так розумію, що є курси у французькому інституті.
Поль Манондіз: Так, я вже тиждень займаюсь у французькому інституті і вивчаю українську мову. Це дуже важко, тому що вчитель розмовляє лише українською мовою, але я вже можу підтримувати розмову біля двох хвилин. Я вже розмовляю на чотирьох мовах, і дуже хочу розмовляти українською.
Вікторія Єрмолаєва: Ваш сольний концерт вже відбувся у Києві. Скажіть, як вам вдалося записати пісні з відомими українськими виконавцями?
Поль Манондіз: Мені дуже пощастило зустріти Ніну Матвієнко, і ми записали з нею пісню «Квітка душа». Вона запросила мене на турне з нею, де я зустрів її доньку та зятя — Арсена Мірзояна. Він виступав де Євробаченні з піснею «Джеральдіна», і в нього була потреба перекласти її на французьку мову, що я зробив із задоволенням.
Вікторія Єрмолаєва: Ви подорожували Україною. Що вас вражало? Можливо, стан доріг або концертні зали?
Поль Манондіз: Я взагалі приїхав в Україну на автобусі. Я перебував тоді в Польщі і захотів побачити вашу країну. Коли ми їдемо з Парижу до Німеччини, дороги дуже гарні, в Польщі вони починають тремтіти, а в Україні вони ще гірше. Але я люблю Україну, я бачу, що є зміни, дороги відновлюються, це добре.
Ірина Славінська: Як вас сприймала публіка?
Поль Манондіз: Я був приємно здивованим, тому що в кожному місті сприймали мене дуже душевно, а в мене були концерти від Львова до Харкова. Особливо тепло мене зустрічали у Львові, Запоріжжі та Дніпрі.