В студії працюють Євген Павлюковський та Едуард Лозовий.
Євген Павлюковський: Окресліть проблему з забудовою в місті Українка, що поблизу Києва, через яку роками відбувається протистояння між громадою і забудовником. Чим ця забудова загрожує місту та громаді?
Олена Теплова: В Українці хочуть забудувати останню ділянку з зеленими насадженнями, фактично це сосновий ліс, де українчани звикли відпочивати все своє життя. На цьому місці збираються побудувати 6 багатоповерхівок, кожна з яких має бути по 16 поверхів. Люди виступають проти, і активна фаза протистояння триває останні 3 роки.
Євген Павлюковський: Чи є якийсь генеральний план, куди, наприклад, входить інфраструктура, дитячий садочок? Забудовники його порушили?
Яна Кононова: Существует генеральний план 2004 года, и там нет этого района. В 2013 году задним числом пытались внести изменения в этот план, но эти изменения еще не утверждены, потому что там планируют сделать окружную дорогу — предмет битвы между киевской и обуховской властями.
Все решения по отводу земли под строительство совершались тихо, без общественных слушаний, как предполагает законодательство. Землю под строительство этого микрорайона отвели в 2008 году.
Євген Павлюковський: Які висновки екологів щодо цього проекту? І чи змінилася політична воля щодо цього питання за останній час?
Яна Кононова: Всеми экологическими нормами и социальным развитием города постоянно пренебрегают. Когда этот город планировался как город-спутник тепловой электростанции, то еще советскими инженерами было заложено соответствие между нормами озеленения и нормами загрязнениями. У нас есть ТЭС, то есть существует очень сильная экологическая нагрузка. Все, что строится, оно строится без учета этой нагрузки, без учета зеленого баланса.
Олена Теплова: В нашому місті мало що змінилося за останні роки. Депутати так, вони змінилися, але не ті люди, які все вирішують. Мер сидить в своєму кріслі вже 14 років.
Едуард Лозовий: У вашому протистоянні доходить до справжніх сутичок, як на Осокорках у Києві, чи це тільки юридичне протистояння?
Яна Кононова: Пока мы к этому не дошли, вчера застройщик сказал, что не хочет конфликта национального масштаба. Он потерял поддержку власти, которая сейчас отстранилась от этой ситуации.
В городе существует экономическая власть чиновников, которые находятся в сговоре со строительными компаниями. У нас в ужасном состоянии находятся больница и поликлиники, нет детсадов, но зато у нас есть огульное строительство якобы под эгидой развития города.
Євген Павлюковський: Скільки у вас в місті активістів?
Олена Теплова: Активістів все більше з кожним днем. Спочатку нас було чоловік 10, це були такі собі розрізнені групи, але зараз ми об’єднуємося.
Щоб щось змінити, громада має усвідомити проблему. Поступово до людей це починає доходити.
Яна Кононова: С 2014 года мы обращались к конституционным инструментам прямой демократии, пытались принудить власть провести общественные обсуждения всех проектов по строительству, но два года они отписывались, что не обязаны это делать.
Едуард Лозовий: Це проблема міст-супутників — коли зростає потреба в житлі, то все починають забудовувати.
Олена Теплова: Так, будувати будуть, але питання в тому, як будувати і що будувати. В Українці є інші ділянки, які можуть бути забудовані замість цієї зеленої зони.
Євген Павлюковський: Якщо забудовник скаже, що побудує разом з мікрорайоном садочок, створить інфраструктуру, тоді громада погодиться?
Олена Теплова: Ні, ця зона — традиційне місце відпочинку для жителів.
Євген Павлюковський: Ваші плани на майбутнє? Як збираєтесь вирішувати цю проблему?
Яна Кононова: Наши дальнейшие действия — это принуждение власти к проведению публичной кампании по обсуждению этой застройки с общественностью.
Мы хотим, чтобы эта местность получила статус парка, зоны рекреации, чтобы предупредить все попытки ее застроить.