Відсьогодні «Громадське радіо» починає збір коштів на Спільнокошті для своєї підтримки.
«Громадське радіо» — це засіб масової інформації, створений самими журналістами, яке не спонсорується ні олігархами, ні політичними партіями. Ми самі є власниками, тому самі несемо відповідальність за ту інформацію, яку подаємо.
Про розвиток нашого радіо поговоримо з головним редактором Кирилом Лукеренко і директором з розвитку Петром Кошуковим.
Кирило Лукеренко: В нас є новина — сьогодні ми розпочинаємо Спільнокошт, тобто збираємо гроші на наше існування, і це буде тривати півроку. Ми поставили мету — зібрати за цей період 3 мільйони гривень для того, щоб наше радіо розвивалось.
Без слухачів і читачів в Інтернеті ми би ніколи не змогли існувати. Я пригадую, що в 2013 році однією з перших нам дала гроші журналістка Ольга Мальчевська — 500 гривень.
Без слухачів і читачів в Інтернеті ми би ніколи не змогли існувати
Наталя Соколенко: Нам потрібно було тоді зробити банер для презентації «Громадського радіо» у Львові, яке ми презентували на Форумі видавців.
Кирило Лукеренко: І «Громадське радіо» тоді ще не виходило як радіо, це були просто подкасти, тобто аудіофайли, які ми викладали в Інтернеті.
Зараз же ми збираємо 3 мільйони. Не вперше, в нас вже є 5 кампаній в Інтернеті по збору коштів — 2 в Америці, і 3 в Україні. І це частина нашого існування.
Дмитро Тузов: 3 мільйони — це велика сума. І, очевидно, що витрачання їх має проходити в прозорий спосіб. Отже, на що ми будемо витрачати ці кошти і як звітуватимемо перед громадою?
Петро Кошуков: З одного боку — це суттєві гроші, але з іншого — команда «Громадського радіо» дуже стрімко виросла за останній час, вона налічує більше 50-ти людей. І якщо звичайний слухач порахує цифри, на які може існувати такий великий колектив, то ці гроші «Громадське радіо» зможе витратити досить швидко. Це і обслуговування техніки, і обслуговування передавачів та супутників, зарплата працівникам тощо.
Дмитро Тузов: «Громадське радіо» активно мовить в FM діапазоні на сході України, і нас чують в багатьох місцях Донбасу.
Кирило Лукеренко: Так, хочу нагадати, що вчора ми отримали ще одну частоту, і тепер нас можна почути в Лисичанську, Сєвєродонецьку і Рубіжному. І це наша 14-та частота — 87,8 МГц, тобто це самий початок стрічки FM діапазону, тому нас дуже легко шукати на приймачах.
Дмитро Тузов: Це означає, що сигнал «Громадського радіо» будуть приймати і на непідконтрольних територіях. Тому що від Сєвєродонецьку до лінії розмежування по повітрю лише 30 км.
Кирило Лукеренко: Можливо, той передавач, який ми встановлюємо в Лисичанську, не буде добивати, але ті, що стоять в Широкиному і Волновасі, — точно добивають до непідконтрольної території.
Наталя Соколенко: Як практично нас можна підтримати? Де знайти рахунок?
Кирило Лукеренко: Є сайт в Україні, який має назву «Спільнокошт» або biggggidea.com. Тобто певна команда розробила його для того, щоб допомагати таким, як ми, людям, які хочуть робити щось важливе для суспільства, але на це не мають коштів. І цей сайт створений спеціально для того, щоб збирати гроші — потроху, хто скільки зможе, хоч по 10 чи 100 гривень.
Там підтримують видання книжок, концерти, винаходи, медійні організації. Ми вже в них четвертий раз.
Прийшов час українцям самостійно фінансувати те, що їм життєво необхідно – доступ до нецензурованої інформації.
Наталя Соколенко: Так, і це дивовижна історія. Уявіть: жовтень 2013 року, до Революції ще далеко. Ми, журналісти, звертаємось через цей сайт з прохання про підтримку у розмірі 60 тисяч гривень протягом двох місяців, і нас підтримують! Тоді ми зібрали навіть більше — 86 тисяч.
Тепер наша мета амбітніша, тому що нас стало більше, ми мовимо в ефірі, в нас з’явилось багато передавачів, і тому ми дуже просимо ще раз проявити це диво і підтримати «Громадське радіо».
Дмитро Тузов: А я думаю, що поки навколо точаться дискусії навколо створення Суспільного мовлення, ми фактично самі будуємо його модель в рамках «Громадського радіо».
Петро Кошуков: Власне, це і є метою, і ми віримо в те, що український споживач самостійно готовий підтримати незалежний мовник. Тому ми просимо людей профінансувати його.
На сьогоднішній день ми великою мірою залежимо від міжнародних фондів, які підтримують незалежні ЗМІ в усьому світі, і він складає досить велику частину нашого бюджету.
Але на нашу думку, ми маємо все ж таки більше звертатися до наших громадян та до їхньої свідомості, тому що прийшов час українцям самостійно фінансувати те, що їм життєво необхідно — доступ до нецензурованої інформації.
Дмитро Тузов: Чим має завойовувати серця громадян «Громадське радіо»? Чого ще не вистачає? І що буде ще зроблено для того, щоб нас чула вся Україна?
Кирило Лукеренко: Ми вже почали нові програми, в нас вже з’явилася рубрика РадіоМама від Анастасії Багаліки. Я думаю, що в нас з’явиться програма про здоров’я, ми будемо працювати в напрямку здорового способу життя, адже життя складне, і ми маємо бути здоровими для того, щоб витримувати всі удари і йти далі.
Ми готуємо програму про те, як ветерани нашої війни знаходять себе після демобілізації, як вони створюють власний бізнес.
В нас існує ще багато задумів, але поки що це залишиться таємницею.
Наталя Соколенко: Що стосується покриття. Чи є шанс отримати частоти в Дніпрі, Одесі, у Львові і в Києві?
Кирило Лукеренко: В Дніпрі в нас вже починається тестове мовлення, але поки що на ультракоротких хвилях. Але ми знаємо, що в цьому місті багато приймачів, які налаштовані на УКХ діапазон, тому сподіваємось, що в нас буде велика аудиторія.
Та ми будемо працювати над тим, щоб в нас з’являлися FM хвилі, які є більш зручними.
Петро Кошуков: На сьогоднішній день система роздачі частот є пострадянською, і отримання частот — це біль. Але надія є, тому що динаміка отримання частот «Громадським радіо» є позитивною.