«Громадське радіо»
Про особливості адаптації нашого організму розповідає науковиця Ольга Маслова.
Тетяна Трощинська: Як холодна погода впливає на наш організм? Люди часто жаліються на зниження працездатності і сонливість.
Ольга Маслова: Так еволюційно склалося, що людина з’явилася в теплих місцях. Пізніше, коли люди розселялися, вони опановували різні території та адаптовувалися. Але до низьких температур людина все одно адаптована недостатньо. Тому ми мусимо вдягатися і прикривати шкіряний покрив. Як тільки відбувається зміна температури, до гіпоталамуса надходить сигнал. Звичайно, у різних людей рівень адаптації дуже різний. Але є якісь загальні тенденції. В першу чергу на морозі звужуються судини. Таким чином знижується кровопостачання. Зниження працездатності і сонливість пов’язані з перепадами температур.
Василь Шандро: Чи можна говорити про якісь ідеальні температурні умови для людського організму?
Ольга Маслова: Все дуже індивідуально. Але у рекомендаціях біологів йдеться про діапазон від 18 до 23 °C. Ще один важливий фактор — вологість. Вологість може модифікувати сприйняття реальної температури нашим організмом.
Василь Шандро: Тобто чим більша вологість, тим більше нам здаватиметься, що на вулиці дуже холодно?
Ольга Маслова: Умовно, так.
Тетяна Трощинська: Наскільки людський організм адаптивний до таких речей?
Ольга Маслова: Наш організм вміє адаптуватися. Але до холоду організм адаптується гірше, ніж до спеки, тому що йому для цього потрібно більше часу.
Василь Шандро: Як в такому разі ставитися до загартовування?
Ольга Маслова: Для когось цей стрес є позитивним, а у когось це може викликати інфаркт. Якщо це робити грамотно, це може принести користь. До-речі, відсутність реального охолодження тіла є однією з причин того, що ми живемо менше.
Тетяна Трощинська: Тобто якби ми більше мерзли, ми б жили більше?
Ольга Маслова: Якщо не перегинати. Всі ці фактори треба застосовувати точково.
Тетяна Трощинська: Наші уявлення про метеозалежність виникають через те, що ми читаємо про це в інтернеті? Чи це об’єктивні речі?
Ольга Маслова: Дуже велику роль відіграє той факт, що люди налаштовуються на це. Це викликає додатковий стрес і через це ми хворіємо ще більше. Також у нас прийнято боротися з холодом, вживаючи міцний алкоголь. Цей метод працює, якщо людина знаходиться на передактивній стадії охолодження і якщо вона після вживання алкоголю більше не знаходитиметься на вулиці. Якщо людина в стані алкогольного сп’яніння вийде на мороз, вона швидше замерзне.
Василь Шандро: Що саме замерзає в організмі?
Ольга Маслова: Від шкіри сигнал надходить до гіпоталамусу. На першому етапі ми починаємо дрижати. Це симптом, який є захистом. Якщо після цього температура не підвищується, а людина перестає дрижати, це дуже погано. Судини звужуються. Кров не доходить до органів. Спочатку ми відморожуємо кінцівки, потім починають потерпати легені.
Василь Шандро: Чи є сенс багато рухатись, щоб зігрітись?
Ольга Маслова: На першому етапі це може допомогти. Коли вже йде стадія обмороження, не потрібно активно рухатись чи розтирати шкіру. Це може призвести до некрозу тканин.
Тетяна Трощинська: Що з’їсти чи випити, аби зігрітися?
Ольга Маслова: Під час активних холодів можна трохи збільшити кількість калорій в своєму раціоні і віддати перевагу саме жирам, а не вуглеводам. Коли холодно, один тип жиру перетворюється на інший. Таким чином виділяється енергія, і ми навіть трохи худнемо.