В студії Ірина Лоюк, керівниця ГО “Простір можливостей”.
Любомир Ференс: Хіба громадські організації в Україні можуть мати погану репутацію?
Ірина Лоюк: Мені здається, ми всі чули ганебні історії про те, як поводяться певні особи з благодійною допомогою, яку мають передавати своїм бенефіціарам. Ми чули різні історії, корупційні скандали, про те, як одна категорія дітей мала бути вивезена відпочивати, а їхали зовсім інші діти.
Любомир Ференс: Вибух ГО стався після 2014 року. Чи можемо ми говорити у 2018 році, що відбулась певна корпоратизація ГО? Вони перетворились у закриті структури?
Ірина Лоюк: Можемо про це говорити і це не дуже добре. Якщо розглядати іноземний досвід: громадськість окремо, влада окремо. Громадськість має контролювати владу. Там організації розвиваються за певним сценарієм. Перший етап: кілька людей зібрались почали щось робити – у них щось вийшло. Потім ГО розширюється, є дуже багато людей, які вступають до цієї організації, бо вона робить дуже добрі речі, і організація існує на членські внески. У нас зовсім інша ситуація: організація щось робить, отримує грант один, другий, третій, а потім закривається. Це не дуже добре тому, що організація не може все життя існувати на грантах. Вона має отримати репутацію й далі йти, підтримуватись народом України, а не іноземними вкладами.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.