Ілія Куса: Це дійсно можна назвати одним з наймасштабніших загострень за останні 7 років. Подивімося, напркилад, на кількість обстрілів. У 2014 році ХАМАС за 50 днів випустили 2500 ракет. Тут же за тиждень-півтора випустили понад 3 тисячі. Інтенсивність обстрілів дуже висока, такого раніше не було. Це можна вважати однією з дуже гострих фаз конфлікту. Кількість загиблих також доволі висока. Такого не було доволі давно.
У цій ескалації є дуже яскравий політичний підтекст. Ескалація відбулася після невдалих для Нетаньягу дострокових парламентських виборів в Ізраїлі на тлі перенесення перших за 15 років загальних виборів на палестинських територіях, які мали відбутися у квітні. Політична ситуація вже була підігріта. Тут є цілком зрозумілий політичний підтекст, який робить цю ескалацію вигідною як мінімум для радикалів з обох боків.
Міжнародна спільнота, в основному, висловлює стурбованість і занепокоєння. Якихось практичних кроків ніхто робити не поспішає. Здебільшого закликають до мирного врегулювання, до того, щоб перестали стріляти, але нічого конкретно робити не будуть. Мусульманські країни більше виступають на боці палестинців, як це було завжди. Це Туреччина, Індонезія, Малайзія, Близький Схід. У США все складно. Джо Байден розривається між різними фракціями у своїй власній партії, які лобіюють різні позиції. Поки що єдиної позиції в адміністрації Джо Байдена не змогли сформувати, тому їхня позиція доволі двояка.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS