Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — доктор медичних наук, лікар вищої категорії, кардіохірург, один з розробників унікальної мініінвазивної методики операції на серці Олександр Бабляк.
Олександр Бабляк: Приблизна тривалість життя в Україні та в інших європейських країнах мала би бути однаковою, але це не так. В Україні менша тривалість життя. Я думаю, що захворюваність на серцево-судинні захворювання однакова, а от смертність у нас на першому рівні. Вона переважає приблизно вдвічі за смертність від серцево-судинних захворювань, яка є в розвинутих європейських країнах.
В Україні низька довіра громадян до медицини. Чим старшого віку людина, тим ця довіра менша, тому що світогляд був сформований, коли медицина була умовно безкоштовною і часто ніякою.
У більшості пацієнтів електрокардіограма, записана в спокійному режимі, в нормі. Щоб виявити захворювання серця, потрібно робити не тільки електрокардіограму. Особливо пацієнтам молодого віку потрібно робити електрокардіограму з навантаженням. Якщо ми подивимося, скільки лікарень мають таке обладнання, то зараз ситуація змінюється на краще, але 20 років тому такого обладнання не було. Ситуація, яка існує зараз, є наслідком цього.
Василь Шандро: Якісь систематичні огляди потрібні, якщо немає больової потреби?
Олександр Бабляк: У рекомендаціях є, що кожному чоловіку старше 40 років треба провести кардіологійний огляд check-up. Це не просто огляд кардіолога, коли він слухає серце та записує кардіограму в спокої. Окрім цього, туди входить анамнез:
Якщо за факторами ризику ми заходимо у червону чи жовту зону, однозначно треба перевірити холестерин і дати фізичне навантаження з електрокардіограмою, щоб подивитися, чи не приховуються серйозні вади, які можуть «вилізти» у найбільш несприятливий момент.
Тетяна Трощинська: Є таке уявлення, що серцево-судинні захворювання мають чомусь чоловічу стать.
Олександр Бабляк: До початку менопаузи жінки більше захищені від серцево-судинних захворювань. З початком менопаузи вони теж входять в зону ризику.
Тетяна Трощинська: Я часто чую, як люди кажуть, що хвороби серця, особливо якщо вони пов’язані з хірургією, обов’язково означають інвалідизацію. Чи все залежить від діагнозу, організму, того, як лікували?
Олександр Бабляк: Це неправда. Для цього і робиться кардіохірургія, щоб люди якомога швидше повернулися до нормального життя. Деякі люди приходять на операцію, коли вони не можуть пройти навіть 5 — 10 метрів, бо їх хапає і душить так звана «грудна жаба» — стенокардія. Останній наш пацієнт приїхав з Херсона. Це 82-річний священнослужитель. На четвертий день він вже ходив по лікарні, а на 5-й піднімався вгору сходами.
Тетяна Трощинська: Інколи ваші західні колеги говорять, що, коли вони приїжджають на тренінги, семінари, часто трапляються українські хірурги (можливо, з невеликих міст) з браком практики. Чи є така проблема? Чи має це значення?
Олександр Бабляк: Професіоналізм безпосередньо стосується того, скільки операцій ти проводиш і з якими результатами, наскільки ці операції ризиковані.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.