«Громадське радіо»
Тетяна Трощинська: Розмови, що точаться навколо переформатування уряду, вони мають стосунок до реформ чи до чогось іншого?
Сергій Фурса: Якщо ви кажете про те, що вони оцінюють міністрів не за якістю роботи, а за бажанням зайняти місце чи поток — це правда. Звичайно, що є корупційні інтереси, а деякі міністри цим інтересам заважають.
Василь Шандро: Міністри заважають корупції?
Сергій Фурса: Так. Наприклад, це Айварас Абромавичус та Міністерство економіки. Вони вже рік проштовхують приватизацію державних підприємств. Як відомо, найбільше корупція процвітає саме там. Приватизація — це шлях до її часткового подолання. А опір чинять люди, які намагаються там залишитися на посадах.
Тетяна Трощинська: Посада міністра фінансів не називалася серед тих, які виносяться на торг.
Сергій Фурса: І так, і ні. Була заява Кононенка, в якій він сказав, що їм не подобаються три міністри. Один з них — це Айварас Абромавичус. Очевидно, що на нього відбувається серйозний тиск.
Тетяна Трощинська: Чи бачили ви професійну аргументацію? Чим не подобаються міністри?
Сергій Фурса: Ні. Міністерство економіки завжди було на першому місці по ефективності за останній рік. Не подобаються речі, які стосуються боротьби з корупцією.
Тетяна Трощинська: Президент сказав, що ефективно пройшла реформа з відкритістю урядових даних та прозорістю тендерів. Наскільки ви можете це оцінити?
Сергій Фурса: Дійсно, система ProZorro — це дуже важливий крок, але президент трохи забіг вперед. 45 мільярдів — це цифра, яка буде досягнута в цьому році, а не та, що вже була досягнута.
Василь Шандро: Чи можете ви назвати конкретні урядові реформи, що пройшли за останні два роки?
Сергій Фурса: Почали з макроекономічної стабілізації, і досягли успіхів у цій сфері. Це стосується і газової сторони, і фінансової. Те, що зробили з «Нафтогазом» — це значне зрушення. Також це підняття тарифів. Ми вийшли на нормальний дефіцит бюджету.
Василь Шандро: Чи можна говорити, що в уряді йде боротьба?
Сергій Фурса: Я не думаю, що ця боротьба йде в уряді. Вона йде навколо уряду.
Ця тема почалася з того, що у нас повільні реформи. Хотіли змінити міністрів на ефективніших. Але зараз вже про це забули, і хочуть змінити міністрів технократів на міністрів політиків.
Тетяна Трощинська: Наскільки в цій схемі має значення постать прем’єра?
Сергій Фурса: Вона дуже важлива. Жодне міністерство не може нічого зробити без прем’єра. Підпис прем’єр-міністра вирішує все.
Василь Шандро: Нам прогнозували крах економіки. Що спрацювало і дозволило нам втриматися?
Сергій Фурса: Нічого не спрацювало. Ми отримали мінус 10% економіки. Кордон між «ДНР» та Україною проходить там, де було більше торгівлі з Україною, ніж з Росією. Там де була більше розвинута торгівля з РФ — зараз «ДНР». Економіка вирішила все.
Василь Шандро: Звіт уряду — це література? Чи звіт за конкретно зроблені речі?
Сергій Фурса: Ніхто його читати не буде. Це бюрократичні відписки. Це речі, які нікому не цікаві.
Тетяна Трощинська: Що має робити суспільство, коли в списку можливих кандидатів на посади міністрів з’являються люди, що мають погану репутацію?
Сергій Фурса: Суспільство сказало: «цих людей не можна підпускати до уряду». Питання в тому, яка буде реакція на реакцію.
Василь Шандро: Є практика подібних звітів в країнах Європи?
Сергій Фурса: Є звіт уряду після року роботи.
Якщо в Німеччині є коаліція, то ніхто не каже Меркель йти у відставку кожного тижня.
Тетяна Трощинська: Чи не треба взагалі міняти напрям цього дискурсу?
Сергій Фурса: Треба, але це не зробить сьогоднішнє покоління політиків. Можливо, наступне. В парламенті є 30 депутатів, які можуть це зробити. А взагалі, які депутати — таке й суспільство.