«Громадське радіо»
Про суспільне мовлення говоримо з незалежним медіаоглядачем, медіаекспертом, автором першої оприлюдненої концепції суспільного телебачення в Україні Олександром Зиріним.
Євген Павлюковський: У 2004 році вами була оприлюднена концепція розвитку суспільного мовлення в Україні. Що вона передбачала? Наскільки вона відрізняється від тої концепції, за якою зараз в Україні створюють суспільне мовлення?
Олександр Зирін: В першу чергу концепція передбачала перетворення телебачення. Вона була розроблена досить швидко і з’явилася в ті роки, коли ще було можливим ефективно і пружно перетворити систему на високоефективне і конкурентоспроможне телевізійне поле. Концепція передбачала створення чотирьох загальнонаціональних каналів, що б дозволило Україні зайняти дуже серйозне місце в українському інформаційному просторі. Передбачалося створення окремого потужного каналу «Культура» і каналу суспільного мовлення. Передбачалося залишити потужну державну структуру, яка б забезпечувала інформаційні потреби держави в інформаційному секторі. Також передбачалося створення потужного іномовлення, яке б забезпечувало присутність України в аудіовізуальному просторі Європи і Світу. Все це можна було зробити за 2 роки. Все було розписано поетапно. Були надані чітко аргументовані джерела фінансування. Концепція була передана особисто в руки тодішньому секретарю в Адміністрації президента пану Рибачуку. Вона була офіційно надіслана на адресу всіх зацікавлених осіб — у Верховну Раду, Держкомтелерадіо і усі комітети. Після того, як стало зрозуміло, що все це серйозно, концепцію заблоковали для розгляду.
Євген Павлюковський: В чому це виявилося?
Олександр Зирін: Зокрема, я не міг презентувати цю концепцію працівникам Державної телерадіокомпанії більше року. Ця концепція була єдиною, яку заблокували. Чому? Бо це була високоефективна система роботи українського телебачення.
Євген Павлюковський: Ви намагалися далі просувати свою ідею?
Олександр Зирін: Звичайно. З цього приводу багато писалося і говорилося. Жодного негативного коментаря від спеціалістів в цій галузі я не отримав. Всі обіймалися, тисли руку і що? Це не головне. Головне — можливість реалізації проекту. Проект не був реалізований. Телебачення полишили в тому стані, в якому воно знаходилось. Ми бачимо, до чого це призвело. Зараз ситуація катастрофічна. У 2017 році Україна, руками купки «грантоїдів» і непрофесіоналів знову отримала Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення УРСР.
Євген Павлюковський: Ви маєте на увазі склад?
Олександр Зирін: Ні, я говорю про те, як створюється суспільне телебачення. Ми повернулися до того, від чого усі професіонали тікали чверть століття. Робота Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення була побудована так само, як зараз в кальці проекту суспільного мовника.
Євген Павлюковський: Назвіть аспекти.
Олександр Зирін: Повна централізація, повне підпорядкування усіх обласних студій центру, неможливість купити навіть стрижень для авторучки в будь-якій обласній компанії без дозволу з Києва, неможливість формувати самостійну програмну політику і так далі.
Любомир Ференс: Кого ви називаєте купкою «грантоїдів»?
Олександр Зирін: Тих людей, які підсунули цей проект на обговорення.
Любомир Ференс: Хто вони?
Олександр Зирін: Була цікава спроба створити наглядову раду для суспільного мовника. Перша спроба створення наглядової ради потерпіла катастрофічної невдачі. Зараз більшість в наглядовій раді складають представники олігархату. Це означає, що вона буде залежною і там не відбуватиметься тих процесів, які потрібні для суспільного мовника. Найголовніше, що професіоналів не запросили на обговорення цих процесів.
Євген Павлюковський: Але в наглядову раду входять і представники громадськості. Ви вважаєте, що їх недостатньо для того, аби щось змінити?
Олександр Зирін: Абсолютно. Вони не розуміють, про що йдеться. Ми зараз вдаємося в деталі, які на місце, роль і значення суспільного мовника в Україні ніяк не впливають.
Євген Павлюковський: Що потрібно, щоб суспільний мовник існував і ефективно працював?
Олександр Зирін: Підбір професійної команди, яка здійснюватиме цей проект. Що ми будуємо? Ви знаєте, що будується під назвою суспільного мовника? Я цього не знаю — професіонал, який в цій сфері з 1980 року. Жоден з працівників Національної телерадіокомпанії України не знає, що вони будують. Ви можете назвати оприлюднену концепцію того, що ті чи інші персонажі називають суспільним мовником? На всі ці обговорення не запрошували навіть працівників колективу.
Любомир Ференс: Ви вважаєте працівників державних облдержтелерадіокомпаній професіоналами?
Олександр Зирін: Поза всяким сумнівом.
Любомир Ференс: Чому?
Олександр Зирін: Тому що вони знають, чим займатися в своїх областях, створюючи той чи інший телевізійний продукт.
Любомир Ференс: Те, що показують, ви називаєте телевізійним продуктом?
Олександр Зирін: Поза всяким сумнівом.
Любомир Ференс: Чому?
Олександр Зирін: Уявімо, що людина хоче створити фантастичну мазераті, а їй на створення мазераті дають 10 гривень. Так не буває. Перед людьми, які працюють в областях, ставили мету побудови чогось типу «BBC». Вони просили надати необхідні на це кошти. Якщо нам не надають таких котів, поясність на що ви нам даєте кошти. Зараз в них навіть забрали право заробляти на рекламі.
Любомир Ференс: Деколи я читаю огляди того, що відбувається в регіонах. Це чітко називають джинсою, а ви це називаєте професіоналізмом тільки через те, що у них немає коштів?
Олександр Зирін: Новинний блок в будь-якій загальнонаціональній телерадіокомпанії займає 2%. 98% — це продукти іншого походження і іншого значення — дитячі, спортивні, розважальні, інтелектуальні програми, які повністю зникли з ефірів. Ці 2% повністю лягають на сумління журналістів. Ці 2% в суспільному мовнику мене не цікавлять. Мене цікавлять інші 98%. Ми обговорюємо будь-що, але не це. В результаті, Національна телекомпанія просто рухнула. Виробництво телепродукту повністю виведено за межі Національної телекомпанії. На що держава дає гроші? Де звіт про діяльність Національної телекомпанії за останні 3 роки?
Євген Павлюковський: Яким має бути співвідношення розважальних, інтелектуальних, дитячих, спортивних програм на вашу думку?
Олександр Зирін: Це має лягти в основу досі неоприлюдненої концепції. Ми не знаємо, що має бути побудовано у 2017 році. Ніхто не знає. На що збираються виділити 900 мільйонів?
Євген Павлюковський: Відставка пана Зураба Аласанії, за його словами, була продиктована відсутністю грошей. Чи справді 192 млн., які лишилися на розбудову суспільного мовлення підуть на Євробачення?
Олександр Зирін: Прем’єр-міністр заявив, що це будуть різні кошти. Проте до колишнього керівництва НТКУ в мене є інші питання. Коли буде фінансовий звіт про роботу в 2014-2016 роках? Коли буде звіт щодо зароблених коштів? Коли пан Аласанія подасть е-декларацію?
0