Гість ефіру — один з учасників фестивалю, лірник Лайош Молнар.
На питання про те, чому виступи лірників, як правило, не називають концертами, Лайош Молнар відповів: «Лірники — це вуличні співці, а не паркетні».
«Я вперше почув ліру 1991 року в колишньому музеї імені Леніна. Там грав Василь Нечепа. У мене засіла думка, як би і собі навчитися», — розповідає гість студії.
Лайош Молнар також говорить про те, як починав грати, хто був його учителем та як зараз він навчає грі на лірі дітей.
«Я мав давню мрію відкрити гурток сліпих лірників. Мені це вдалося це зробити у Львові у школі сліпих. Я набрав 11 хлопчиків. Їм дуже сподобалося. У травні на фестивалі у Львові я виставив двох своїх учнів», — додає лірник.
Лайош Молнар планує створити академію лірників у Льовові.
Повну версію розмови та виконнання музичних творів наживо у студії Громадського Радіо слухайте у доданому звуковому файлі.