Майбутнє — за ГМО?

Біохімік та організаторка “Днів науки” в Києві Марія Рибак спростовує наукові міфи щодо генно-модифікованих організмів.

Василь Шандро: Що таке дні науки?

Марія Рибак: Це проект, організований молодими вченими Академії наук України. Вже третій рік поспіль ми проводимо цей захід. Дні науки проходять двічі на рік — в травні й листопаді. Ми проводимо прості експерименти і читаємо лекції на популярні теми, тобто робимо невідоме для деяких людей відомим.

14-15 травня дні науки пройшли у Києві, Львові, Дніпропетровську й Одесі. Ми чекаємо на своїх заходах всіх охочих, до нас приходять навіть трирічні діти. На лекції Дана Шехтмана я почула такий лозунг: «Науковцями не стають після школи чи університету, науковцями стають в найменшому віці».

Мені дуже давно хотілося організувати щось своє і я вирішила спростувати міфи, що склалися про ГМО.

Тетяна Трощинська: Воно є чи його нема?

Марія Рибак: Звісно є. Це дуже корисні організми, а не мутанти чи чорнобильські гриби, як люди звикли вважати. Наприклад, генно-модифікованими організмами є інсулін, гормони росту чи інтерферон.

Тетяна Трощинська: Чому ж тоді на маслі пишуть «без ГМО»?

Марія Рибак: Україна — перша держава у світі, що запровадила лейблинг «Без ГМО» навіть на тих продуктах, що апріорі не можуть містити генно-модифіковані організми. В Україні зараз існує ГМО-істерія.

В грудні був поданий законопроект до Верховної Ради про повне виключення з обігу ГМО. Це викликало обурення серед науковців, адже за цим майбутнє. Використання ГМО могло б сприяти отриманню золотого рису, боротьбі з голодом в країнах третього світу і лікуванню наших співгромадян.

Василь Шандро: Чи існує якась проста дефініція ГМО?

Марія Рибак: ГМО — генетично-модифіковані організми. Генетика вивчає спадковість та мінливість організму, тобто всі ознаки закодовані в нашій ДНК і їх прояв — предмет вивчення генетики.

Василь Шандро: Тобто всі ми якоюсь мірою ГМО?

Марія Рибак: Так. По суті, еволюція — це спрямована ГМО модифікація.

Селекційний добір і генетична модифікація — 2 різні методи. Генетична модифікація — це коли ми не просто схрещуємо 2 різні сорти яблук, наприклад, а цілеспрямовано обираємо 2-3 гени, комбінуємо їх і вивчаємо, як це впливає на покращення властивостей організму.

Модифікації робляться тільки з відомими і на 99,9% вивченими генами, це не випадкове схрещування чи гібридизація, тому ГМО є безпечними.

Тетяна Трощинська: Звідки тоді з’явилась істерія довкола ГМО?

Марія Рибак: Людина свідомо боїться того, про що вона мало знає, або наслідки чого вона не може передбачити. Крім того, на анти-ГМО компанії витрачається значно більше грошей, ніж на про-ГМО компанії. Це не вигідно аграріям, які не хочуть запроваджувати нові технології.

Тетяна Трощинська: Коли приходиш у супермаркет, є зморщені яблука, а є гарні: «З ГМО», — кажуть люди. Це правда?

Марія Рибак: Ні, те, що називають органічної їжею — це накручування. Гарні яблука просто додатково покривають воском. Воски — гідрофобні сполуки, які варто утилізувати. Все, що ми їмо, містить жири, вуглеводи, білки та нуклеїнові кислоти. Будь-які полімерні сполуки розщеплюються в травному каналі і нам не страшні ніякі чужорідні гени.

Василь Шандро: Ще одна популярна думка: якщо на картоплі немає колорадських жуків, значить вона не органічна. Це правда?

Марія Рибак: Це міф. Єдиний ген, який був вивчений науковцями і згодом змінений, впливає на те, що на картоплі немає колорадських жуків.

Василь Шандро: Є якась гарантія, що ГМО точно не можуть впливати на нас?

Марія Рибак: Є наукові дослідження, а є псевдонаукові дослідження. На жаль, 20 перших посилань про ГМО в Google є псевдонауковими матеріалами. Саме тому породжуються міфи. Якщо ви зайдете на репозитарій наукових робіт, то побачите понад 2000 статей, що доводять безпечність використання ГМО.