Місцева влада замовчує екологічну катастрофу на Чернігівщині

Про екологічну катастрофу з річкою Остер на Чернігівщині розповідає журналістка Катерина Полянська, яка була на місці подій. Нещодавно вона опублікувала розгорнуту статтю на цю тему.

Сергій Стуканов: В чому проблема з річкою Остер?

Катерина Полянська: Наприкінці червня на річці Остер, поблизу Ніжина, сталася екологічна катастрофа. В річці стався масовий замор риби — вода почорніла, почав поширюватись неприємний запах. Остер впадає у Десну, а Десна у Дніпро, звідки Київ бере питну воду.

В перші дні шлюзи перекривали, але вода стікала. Потім було прийняте рішення — пустити всю воду, вона вже дійшла до Десни.

Василина Думан: Тобто чорна вода може потрапити у крани Києва?

Катерина Полянська: Місцева влада нас запевнила, що до Києва не дійде, розчиниться природним чином. Але за ці три тижні у нас досі немає офіційної позиції, що сталося.

Сергій Стуканов: А що каже місцева влада?

Катерина Полянська: На сайті Чернігівської облдержадміністрації сказано, що замор стався через природні процеси. Дощі, в болотах збільшився рівень води, і речовини звідти потрапили у річку, змив хімікатів з полів.

Ми консультувались з науковцями — мор риби природним шляхом дуже рідкісне явище для України.

Василина Думан: Які можливі причини катастрофи?

Катерина Полянська: Ця катастрофа сталася нижче Ніжина. Найбільше забруднення там, де в Остер впадає річка В’юниця, в яку зливаються каналізаційні відходи Ніжина. У нас підозра на каналізаційні відстійники.

Інша версія — отрутохімікати. Вони потрапляють на поля, просочуються в ґрунт, а потім дощами змиваються у річку.

Василина Думан: Тобто це не викиди приватних підприємств?

Катерина Полянська: Думаю, що ні. І екологи, і місцеві активісти проводили розслідуванні, скоріш за все, це саме очисні споруди.

Василина Думан: Чи брали чорну воду на аналіз?

Катерина Полянська: Так, результати показали перевищення аміаку і заліза. Але нам сказали, що треба шукати далі. Залізо — природній елемент, аміак — свідчення того, що розкладається білок. Риба померла — відбувається процес розкладу, або з тої ж каналізації.

Зараз робимо повторний аналіз.

Сергій Стуканов: Що кажуть місцеві жителі?

Катерина Полянська: Що такого ще ніколи не траплялося. Спитали бабусю місцеву — вона шокована. Каже «хата за 50 метрів, вода чорна і смердить, нема чим дихати».

Василина Думан: Чи змінилось щось після публікації вашої статті?

Катерина Полянська: Ми відправили запити до депутатів, до генпрокуратури, міністерства екології, санепідемстанції, аби провели розслідування і надали висновки.

Але пройшло вже кілька тижнів, а відповідей нема.

Василина Думан: Місцева влада не зацікавлена у розслідуванні?

Катерина Полянська: Так, вони сподіваються, що все розчиниться, піде з водою, і проблеми не буде. Але проблема вже є — річка Остер вже напівмертва.

Василина Думан: Що потрібно робити?

Катерина Полянська: Потрібно підіймати проблему на національному рівні і виробляти стратегію збереження річок. Такий випадок — не єдиний. Кількість і якість питної води в Україні з роками значно зменшується.