Як за допомогою проекту «Музика проти раку» намагатимуться змінювати ситуацію, інформувати людей, а до того ж — популяризувати академічну музику — розповіли Катерина Філоненко, лікар-гематолог відділу онкогематології Національного інституту раку, та Марія Проскуріна, перший заступник голови Ради молодих вчених МОЗ України.
Тетяна Трощинська: Коли починається проект, хто братиме участь і навіщо він?
Марія Проскуріна: Ідея в тому, щоб об’єднати та підтримати онкохворих з музичної точки зору. Ми запрошуємо молодих музикантів, виконавців класичної музики, піаністів, скрипалів, щоб вони давали благодійні концерти для підтримки, залучення додаткових коштів. Музика — не лише прибутки, продаж квитків, але єднання населення. Коли ти хворий, треба, щоб тебе підтримали. Потрібно об’єднати людей навколо однієї спільної проблеми задля її вирішення. Музика дає натхнення і підтримку, тому основна ідея, щоб молоді виконавці, викладачі музичних спеціальностей давали концерти та підтримували цей напрям.
Катерина Філоненко: У рамках акції буде декілька подій у різних містах України. Ми починаємо з Києва, далі буде Харків і Одеса, потім будемо планувати. До цього проекту також входять певні прес-конференції з метою привернення уваги до проблем онкологічних захворювань в Україні.
Тетяна Трощинська: За даними Інституту раку за 2015, кожен третій-четвертий чоловік і кожна п’ята жінка перебувають в зоні розвитку ракових захворювань різного походження. Чи змінилися дані?
Катерина Філоненко: Думаю, з 2015 року вони практично не змінилися. Певний ріст захворюваності спостерігається не лише в Україні, але й по всьому світу. На даний час в Україні понад мільйон пацієнтів з онкозахворюваннями, кількість поступово зростає. Онкозахворювання посідають друге місце за причинами смертності в Україні, тому це дійсно серйозна проблема.
Окрім питання життя та смерті, фінансових затрат, які вимагають пацієнти з онкологічними захворюваннями, є ряд соціальних проблем. Це адаптація пацієнтів до захворювання, життя після встановлення діагнозу і після лікування. Про це ми хочемо говорити в рамках даної акції.
Василь Шандро: Хто є ініціаторами і меценатами проекту?
Марія Проскуріна: Специфіка проекту в тому, що при Міністерстві культури та МОЗі було створено Раду молодих вчених. Це викладачі, вчені в цих галузях віком до 35 років. І це наша ініціатива. Ідея в тому, що ми започатковуємо такий проект і самі починаємо шукати кошти. Звісно, звертаємося до обох міністерств, вони нас підтримують інформативно, з точки зору менеджменту, порад.
Нещодавно закінчився фестиваль «Харківські асамблеї», на якому було вперше проведено конкурс молодих виконавців-викладачів. Ідея була в тому, щоби організувати гастролі для переможців та основних виконавців по всій Україні. Ці виконавці і беруть участь в цих концертах.
Василь Шандро: На що має потім піти бюджет?
Марія Проскуріна: На підтримку, адаптацію.
Катерина Філоненко: Окрім привернення уваги до соціальних проблем, ми сподіваємося, вдасться зібрати певні суми для закупівлі препаратів для онкологічних пацієнтів.
Василь Шандро: Чи є проблема з інформуванням людей?
Катерина Філоненко: В Україні нема великих акцій, які б привертали увагу до даної проблеми людей, які не мають у родині пацієнтів, людей, які не хворі. Ми започатковуємо це і, сподіваюся, потроху розпочинатиметься рух.
Пацієнтам, яким встановлено діагноз, в різних стаціонарах, надають інформативну підтримку. Психологів, які працюють з онкологічними пацієнтами в Україні, можна перерахувати на пальцях однієї руки, але вони вже є, їх стає більше, працюють вони якісніше і краще.
Тетяна Трощинська: Була акція, пов’язана з паліативною допомогою дітям, — вистава «Оскар і рожева пані». Такі події сприяють тому, що у нас змінюється свідомість?
Катерина Філоненко: Люди, які приходять на подібні акції, починають задумуватися, що може бути інша точка зору, мотивація для допомоги, ставлення до цих людей.
Василь Шандро: Де і коли будуть найближчі заходи?
Катерина Філоненко: Найближча акція планується приблизно через півтора тижні. З 16 по 20 листопада буде перший концерт у Києві.
Василь Шандро: Чи будете ви намагатися комунікувати з київськими школами, відділами освіти?
Марія Проскуріна: Звісно, ми будемо працювати зі школами. Але поки що ми робимо основний наголос на заклади музичної освіти.
Василь Шандро: Шкільна освіта не дуже говорить про це?
Катерина Філоненко: Шкільна освіта не говорить. Дітки можуть надати дуже велику підтримку нашим пацієнтам, починаючи від малюнків чи побажань.
Василь Шандро: А музиканти зголошуються на ваші акції?
Марія Проскуріна: Звісно, вони зголошуються. Музиканти — люди дуже чуйні, відкриті, вони черпають натхнення з неба, а для цього потрібно бути відкритим і дуже людяним.
Василь Шандро: Музика, задіяна у проекті, різних жанрів?
Марія Проскуріна: Поки ми концентруємо увагу саме на академічній музиці. Адже сьогодні, окрім проблеми з охороною здоров’я, ще є проблема популяризації класичного мистецтва.