«Громадське радіо»
Поетка Олена Гусейнова і композиторка Таня Ша розповідають про голоси, героїв та супергероїв.
Євген Павлюковський: Розкажіть про подію, яка відбудеться на Книжковому Арсеналі.
Олена Гусейнова: Ми приймаємо участь у спецпрограмі Насті Євдокимової, яка називається «Перехідність». Наш проект називається «Супергерої: Make-Up. Історія для голосів». Це пре-промо моєї книжки, яка десь влітку має з’явитися у ВСЛ. Але це окрема історія, вона зробила кілька кроків від книжки поки ми готували проект з Танею.
Там є два основних голоси, а два, які з’являються. Це історія про жіночі голоси і про те, як оповідати історії про себе, які є можливості для жінки оповідати ці історії. Є проста можливість, наративна — розказати про себе, біографічна. І є непроста — історія, у якій немає слів, значно менше значень, але багато голосу, інстинкту, чогось довербального. Ці голоси сперечаються на сцені, переходять в щось. Або не переходять.
Наталя Соколенко: Що надихнуло композиторку Таню Ша на участь у проекті?
Тетяна Шамшетдінова: Бувають проекти про участь у яких тебе ніби і не питають. Олена запросила зробити це, було цікаво. Цей проект не музичний, а музично-поетичний.
Євген Павлюковський: Розкажіть, як буде відбуватись подія?
Олена Гусейнова: Це вулична сцена. Там буде багато повітря. На сцені буде четверо — і всі дівчата (тому і Make-Up). Майже всі будуть співати. Навіть я вкінці.
Там є два основних голоси, а два, які з’являються. Це історія про жіночі голоси і про те, як оповідати історії про себе, які є можливості для жінки оповідати ці історії.
Євген Павлюковський: Хто ще буде брати участь?
Тетяна Шамшетдінова: Буде ще Олена Львова і Тетяна Радостєва. Буде ще метроном і вокальний процесор.
Олена Гусейнова: Це наша частина супергероїчної історії. У залізної людини є костюм, у бетмена є бетмобіль, а у Альони Львової — вокальний процесор.
Наталя Соколенко: Сучасне мистецтво часто треба дешифрувати. На що ви хочете натякнути цією непростою художньою роботою?
Олена Гусейнова: Там дуже проста і доступна кожному ідея. Це історія про жінку, яка не може себе пояснити чоловіку. Коли вона починає себе пояснювати засобами, які в неї є (багато тексту, відсилання до досвідних чи інтелектуальних площин), — втрачає будь-яку можливість. Коли вона починає пояснювати себе інстинктивним способом — стає істеричкою.
Євген Павлюковський: Чоловіка жінка бачить як супермена? Чи звідки це?
Олена Гусейнова: Історія про супергероїв — окрем книжна історія. Вона трохи політична і народилась в 2011-му році. Була перша спроба реформа Кабміну, з’явились інші назви для міністерств. Було відчуття тотальної безвиході. Все, що тебе може порятувати, — бетмен, супермен. Ті, кого нема. Тоді з’явився перший текст, потім — другий.
Євген Павлюковський: Дуже різні площини: гендерні питання, гострополітичні кризи.
Тетяна Шамшетдінова: Ну це життя.
Олена Гусейнова: Питання того, чи можемо ми бути героями, чи супергероями. Поки писалась книжка, стало зрозуміло, що героями теж можна бути.
Тетяна Шамшетдінова: Музика, яка присутня в перформансі, мелодична, емоційна. Якщо послухати від початку до кінця — не буде питань, про що це. Там є дуже пряма і зрозуміла емоційна складова.
Євген Павлюковський: Що вас надихнуло на створення тематики проекту?
Олена Гусейнова: Як людина, зіпсута філологічною освітою, я знаю, що в будь-якого художнього слова є три джерела. Біблія, антична міфологія і фольклор.