Мої мародери — палеолітичні збирачі і мисливці: Камиш про книжку «Чормет»

Я шаную Тарковського, це абсолютний геній, але я абстрагуюся і мої книжки абсолютно не про це. Вони набагато ближчі до Конрадівського «Серце пітьми», до Копполівського «Апокаліпсис сьогодні». Хоча, при цьому, мої персонажі трагікомічні.

«Чормет», по-перше, книжка про людей, які збирають метал. Чорнобиль у даному випадку бекграунд — місце, в якому все це відбувається, місце, поряд з яким все відбувається.

Я намагаюся висвітлити не стільки Чорнобиль, скільки соціум маленького села, дотичного до колючого дроту Чорнобильської зони. Села, в якому тільки одна вулиця, навколо якої вирує життя. Точно навколо ріки в епоху Палеоліту.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Читайте також:  Чорнобильська зона: досвід сталкера та письменника