Мої студенти пішли на війну, і я стала волонтеркою, - авторка книги «Іду на мир»

На зв’язку зі студією — письменниця, волонтерка, авторка збірки оповідань про війну і волонтерів «Іду на мир» Ольга Кирилюк.

Наталя Соколенко: Як і чому ви приєдналися до волонтерського руху?

Ольга Кирилюк: Оскільки я викладачка в університеті, я пам’ятаю червень 2014 року (якраз сесія у студентів заочного відділення), коли я заходжу в аудиторії, роблю перекличку в журналах. Коли я доходжу до прізвища будь-якого хлопця, мені староста говорить «він в АТО». Так ти доходиш до кінця списку журналу і розумієш, що 80% хлопців, які ще на останній сесії були, виходили до дошки, зараз в АТО. У той момент я зрозуміла, що війна не в телевізорі, вона поруч.

Наталя Соколенко: Як змінювався волонтерський рух? Які люди приєднувалися?

Ольга Кирилюк: Я можу говорити про наш університет. Оскільки там було і є дуже багато наших студентів, то ми університетом долучилися. Ми проводили дуже багато мистецьких акцій, ми збирали кошти на кожній акції. Я пам’ятаю, як я не висипалася, бо ми зі студентами пекли торти, провідували хлопців у шпиталі. Я не пам’ятаю байдужості в той момент. Років через 2 – 3 я почала помічала байдужість. Книга була спробою нагадати, що там робиться, які там речі відбуваються.

Наталя Соколенко: Розкажіть про книгу. Чи є вона в книгарнях і бібліотеках?

Ольга Кирилюк: Вона є в усіх бібліотеках Кіровоградської області, тому що вона була видана на гроші обласної програми, профінансована з держбюджету. Ажіотаж вийшов такий страшенний, що ми будемо видавати другий тираж. А поки приходьте на презентації у ваших містах.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.