Можна виконати Iron Maiden в польці, людям це подобається, — Los Colorados

Кілька днів тому гурт Los Colorados грав в Києві перед відкриттям матчу збірних України й Ісландії.

Василь Шандро: Які ваші враження від виступу на цьому матчі?

Los Colorados: Була величезна фан-зона, грали ми, Женя Галич та ТНМК.

Василь Шандро: Для такого колективу як ваш, важливо брати участь у подібному заході?

Los Colorados: Це для такого стадіону важливо, що виступав гурт Los Colorados (сміється). І якби збірна України так зіграла так як ми, то вона б виграла.

Василь Шандро: У вас в Києві є своя публіка?

Los Colorados: Так, наприклад, мій однокласник, який завжди приходить з жінкою. (сміється). Насправді, на виступі перед матчем було багато людей, які співали разом з нами наших власних пісень.

Василь Шандро: Ті кавери, через які ви стали відомі у світі, не применшують вашу власну творчість?

Los Colorados: Звичайно, хочеться, щоб слухали більше пісні нашого виробництва, але й ті кавери ми робили «під своїм соусом», і вони 50/50 теж є нашими творіннями. Для нас, як для музикантів, важливо, щоб люди танцювали, щоб їм було весело.

Василь Шандро: У цьому є якась пародія, у подібних каверах?

Los Colorados: Це пародія на самих себе: ми взяли інструменти, які не дуже полюбляємо, і робимо на них щось таке, щоб сподобалось людям. Вони це люблять.

Василь Шандро: Чому вони це люблять?

Los Colorados: Тому що ми можемо, наприклад, Iron Maiden зробити в польці, і ця музика згодиться і для весіль, і будь яких інших свят. Ми для людей по-простому передаємо емоції.

Немає сенсу писати пісню про прем’єра, якщо вони міняються постійно.

Василь Шандро: Що казали на Заході щодо ваших інтерпретацій?

Los Colorados: Ми переробляємо пісні в наш український колорит і це сприймає українська публіка. Так само ми робимо і на Заході, і той рим та драйв сприймається західною публікою “на ура”.

Василь Шандро: Українська музика є політикою ще до цього часу?

Los Colorados: Ми до політики взагалі ніякого відношення не маємо. Але є колективи, які є заполітизованими. Ми живемо на західній Україні, у нас і так всі розмовляють українською мовою. Є радіостанції, на яких немає взагалі ні російського, ні англомовного контенту, тому нам не важко і ми не відчуваємо якогось політичного навантаження.

Всі політичні віяння минають і тому підлаштовуватися під них не варто, а варто співати щось живе і вічне.

Немає сенсу писати пісню про прем’єра, якщо вони міняються постійно.

Василь Шандро: Ви пишете пісні на замовлення?

Los Colorados: Нам колись пропонували написати пісню про Тернопіль, якийсь гімн чи щось подібне. Але нічого з цього хорошого не вийшло. Ми пишемо свої пісні, коли приходить муза, спонтанно. От так спонтанно ми написали гімн для Бережан.

Музиканти мають бути колегами, а не супротивниками.

Василь Шандро: Музика — це ваша основна робота чи це хобі?

Los Colorados: Вже можна говорити, що музика — це наша основна робота, тому що раніше ми всі працювали в одному місці, а у вільний час збиралися пограти. Потім це почало забирати більше часу і довелося обирати.

Василь Шандро: У вас є конкуренція в Тернополі? Яке там музичне життя?

Los Colorados: Ми вважаємо, що в нас немає конкуренції. І не тому що ми такі круті, а тому що ми про неї не думаємо. Для чого про це думати? Музиканти мають бути колегами, а не супротивниками.

За що хлопці воюють, якщо ми не будемо просувати культуру?

Василь Шандро: Які найбільші стереотипи ви зустрічали за кордоном?

Los Colorados: Коли ми казали, що ми з України, з Тернополя, всі перепитували, лякаючись, що ми з Чорнобиля. Ще на заході часто питають, чи відрізняється українська мова від російської. Ми казали, що відрізняється як, наприклад, чеська і польська. Також вони дуже дивуються, що в нас велика кількість людей говорить російською, в той час, коли державна мова — українська.

Василь Шандро: Чи стикались ви з наріканнями, що ви граєте таку веселу музику, коли в країні війна?

Los Colorados: Так, стикались. Але нам здається, що вже непотрібно себе ховати, якщо в країні війна, для свята теж потрібно відводити час. Адже жити в стані, який постійно на тебе тисне, не можна. Людині потрібно мати якусь розраду. За що хлопці воюють, якщо ми не будемо просувати культуру?