Музичні відкриття року

Редактор видання про музику Comma Сергій Кейн розповідає про відкриття 2016 року в українській музиці.

Ірина Славінська: Ви назвали відкриттям року гурт Tik Tu.

Сергій Кейн: Вони чудові наживо. Я прозрів, коли потрапив на презентацію їхнього альбому. У складі троє людей. Вокалістка паралельно грає на скрипці. Поруч з нею людина, яка грає одразу на всьому. Барабанщик є sound-продюсером, який працював із гуртом ДахаБраха. Я хочу з’їздити до них у Тернопіль і взяти інтерв’ю.

Ірина Славінська: Які найважливіші події сталися в українській музиці цього року?

Сергій Кейн: Перемога Джамали на Євробаченні. Це велика перемога. Євробачення – це не музична подія, але хороший трамплін. У Джамали зараз є контракт зі світовим лейблом Universal. Цей лейбл видав збірку її англомовних пісень на західну аудиторію.

Ірина Славінська: 2016 року я слухала дуже багато виступів гуртів. Таке враження, що я цього року найбільше ходила на концерти.

Сергій Кейн: Стало значно більше цікавої української музики. Минулого року, коли ми підбивали підсумки року і складали список найкращих альбомів, зібрали ледь 10 альбомів такої музики, за яку нам би не було соромно. Цього року ми ледь змогли обмежитися 30.

Ірина Славінська: Чи відчуваються зміни після впровадження квот на українську музику?

Сергій Кейн: Зміни відбуваються. Поки вони не дуже якісні. З одного боку, більше Океану Ельзи. З іншого боку, мої друзі кажуть, що вони часто чують по радіо пісню, яку 10 років тому записали українською Наталка Могилевська та Філіп Кіркоров.

Кіркоров обійшов квоти завдяки пісні 10-річної давності.

Гумор цієї історії в тому, що аранжування до цієї пісні робив Maneken – український sound-продюсер, який працює з Джамалою та багатьма іншими артистами.

Рано казати, зрада це чи перемога. Радіостанціям потрібно зрозуміти, як діяти далі. Якісно записаної музики тільки зараз стає достатньо. Потрібен час. Я сподіваюсь, що це тільки перший крок з боку держави. Я сподіваюсь, що це тільки перший крок держави.

Є багато гуртів, які не крутять на радіо, хоча вони того варті. Це Tik Tu, Blooms Corda.

Моя редакція в захваті від гурту Blooms Corda. В нашому рейтингу на першому місці буде альбом Tik Tu, а  на другому – Blooms Corda.

Андрій Куликов: Я думаю, що радіоформату не існує, це вигадана штука.

Сергій Кейн: Радіоформат – це минуле. Він є у нас, але зовсім інший на заході. Гурт ДахаБраха етнічний, складний за будовою, але його досі крутять по радіо у Канаді, Польщі, Греції, Іспанії. Я нещодавно бачився з музикантами цього гурту і питав, що має статися в Україні, щоб їхню музику крутили по радіо. Вони усміхнулися.

Ірина Славінська: Чи приносить технічний прогрес в українську музику свої імена?

Сергій Кейн: Так. Я сподіваюся наступного року записати альбом. Нещодавно я робив інтерв’ю, яке вийде на початку наступного року, з електронщиком, якого звуть Морфом, який працював з Джамалою, гуртами ДахаБраха, Pur:Pur. Він розказав мені історію, яку нікому не розповідав. Десь у 26 років, коли він працював менеджером на будівництві та періодично діджеїв, він зрозумів, що мріє робити музику. Він рік просто сидів за комп’ютером, хоча вони з дружиною планували народження першої дитини. Він розповідав, що було дуже складно: траплялося, що в кишені залишалося лише 200 гривень, їжі вдома немає. Він заправляв на 200 гривень машину і таксував, щоб заробити 400 гривень. Так він жив рік, щоб купити не обхідне обладнання.

Андрій Куликов: Звідки ви дізнаєтеся про нових виконавців?

Сергій Кейн: З музичних медіа. Є сайти LiRoom, Muzmapa, які пишуть про українську музику, та дрібні блоги. Comma пише про світову та українську музику.