Ми хочемо показати, що незрячі люди активні, — Сачук

Юлія Сачук, співорганізаторка велопробігу «Бачу, можу, допоможу!», розповідає про перебіг акції.

Ольга Веснянка: Де ви зараз?

Юлія Сачук: Ми на Одещині у селищі Петрівка. Збираємося на сніданок. Був дощ, а зараз – сонечко. Ми вже готові фінішувати в Одесі сьогодні після обіду. Зі Львова ми стартували 6 серпня. Пробіг не лише для незрячих. На рівних участь беруть зрячі та незрячі велосипедисти.

Ольга Веснянка: Розкажіть про учасників велопробігу. Чи брали вони відпустки, щоб долучитися?

Юлія Сачук: Більшість учасників брали відпустки. Є люди зі Львова, Одеси, Києва, Харкова, Черкас, Житомира. Є велосипеди – тандеми, де попереду сидить людина, яка бачить, а за нею – людина, яка має порушення зору. Ми подолаємо відстань більше 1,5 кілометрів. На день ми долаємо близько 100 кілометрів.

Таким чином ми хочемо зруйнувати той негативний стереотип, який існує в суспільстві, щодо того, що незряча людина неактивна, вона не виходить з дому. Ми хочемо показати своїм прикладом, що ми активні, повноцінні, беремо участь у життя громади. Серед незрячих учасників багато юристів, журналістів.

Євген Павлюковський: Скільки пішло часу на те, щоб проїхати весь цей шлях?

Юлія Сачук: Сьогодні 16-й, останній день. О 17 годині ми будемо на в’їзді біля Котовського. Фінішуватимемо на Старобазарній площі о 18. Їхати важко. Бувають різні ситуації: дехто травмується, деколи у нас ламаються велосипеди, не дуже якісна дорога. Найбільш вразив вчорашній відрізок. Це була Одеська область.

Євген Павлюковський: Як на вас реагують водії?

Юлія Сачук: Вони вітають, пропускають. Нас супроводжує швидка і поліція. Вони деколи просять покататися на велосипеді, розпитують. Люди дуже привітні. Вчора в одному невеличкому селищі нам подарували кавуни, виноград, привели 4-разового чемпіона України з греко-римської боротьби, який там живе. Він сказав, що підтримує велопробіг, сфотографувався з нами. Було дуже приємно. Є люди, які бачили нас на початку шляху і перед завершенням велопробігу.