Ми маємо відмовитися від 9 травня, але поступово, — історик

Про ставлення українців до 9 травня говоримо із завідувачем відділу «Історія незалежної України» Національного музею історії України Антоном Богдаловим.

Євген Павлюковський: Наскільки змінилося ставлення до 9 травня?

Антон Богдалов: Ми потроху віддаляємо День пам’яті і примирення від радянських штампів. Останні два роки — час війни. Я думаю, що Україна зайняла певну нейтральну позицію, тому що ми підтримуємо резолюцію ООН, за якою ми і вшановуємо, і святкуємо: 8 травня ми вшановуємо, а 9 травня залишається як свято.

Я не прихильник радикальних дій. Незалежна Україна існує тільки 25 років. У нас зростає тільки друге покоління тих людей, які народилися в незалежній Україні. Перехід повинен бути, але має відбутися мінімально радикалізовано. Без раптової заборони всього.

Велика кількість людей, які виросли в Радянському Союзі, негативно і болісно сприймають 8 і 9 травня разом.

Якщо вірити соціальним опитуванням минулого року, то 78% людей сприймають виключно 9 травня. Про 8 травня вони не знають. Я думаю, це повинно відбуватися на державному рівні. Для цього є рекомендації, які надрукував Інститут національної пам’яті. Там чітко зазначено, чому і як, чому 8, а не 9.

Євген Павлюковський: Сприйняття Другої світової змінюється. Чи треба говорити про те, що перемога біла не тільки радянською, а й українською?

Антон Богдалов: Будь-яка війна — це трагедія. Друга світова війна — це найбільша трагедія 20 століття. Загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 80 мільйонів людей. Розмежувати слід.

Ми вже 25 років не живемо за російським часом. 7 травня було підписано перший акт про капітуляцію. Є декілька припущень, чому він не був прийнятий остаточно. Сходяться до того, що Сталін наполягав, щоб це сталося на окупованій Радянським Союзом території. Вдруге цей пакт було підписано в передмісті Берліну. За європейським часом це відбувалося о 22:43, за Московським часом це було вже 9 травня.

На мою думку, 9 травня — це радянське свято. При святкуванні, що відбувається в Росії, повністю нівелюється трагедія, майже ні у що не ставиться людське життя.

Ірина Сампан: Як відбувається зміна підходу до викладання історії?

Антон Богдалов: Молодих вчителів в школах немає. Програми є програмами, але будь-який вчитель має суб’єктивний підхід. Підручники, мені здається, кардинально змінилися за 25 років. У нас є закон про декомунізацію. На початку 90-х, до декомунізації, були прибрані на Західній Україні.

Євген Павлюковський: Чи маємо ми з часом повністю відмовитися від 9 травня?

Антон Богдалов: На мою думку, так, але не радикально. Поступово ми повинні перейти до 8 травня.

Євген Павлюковський: Є два населених пункти, де люди опираються декомунізації, вони не готові до змін.

Антон Богдалов: В принципі, в Польщі, Балтії цей процес відбувався швидко, але в нашій країні, я думаю, процес буде затягнений.

Ірина Сампан: Чи потрібно нам зараз, в умовах війни, проводити військові паради?

Антон Богдалов: Я проти військових парадів, тому що це є культом війни. Це певне «мавпування» Радянського Союзу. Але, якщо країна перебуває в стані війни, парад може бути, але не обов’язково 9 травня.

Парад у мирний час є певною ознакою тоталітарності країни.

Я думаю, що пишнота парадів людям, які народилися в незалежній Україні, не потрібна.