Тетяна Сосновська, директорка Національного музею історії України, коментує нещодавній конфлікт з філіалом музею, а також розповідає про позитивні зміни у головному історичному музей країни.
Анастасія Багаліка: Прокоментуйте, будь ласка, нещодавній конфлікт.
Тетяна Сосновська: Конфлікту як такого насправді немає, наша філія працює безперебійно. У музеї відбувається зміна структури і штатного розкладу, і тепер в Музеї історичних коштовностей в півтора рази стало більше наукових співробітників та екскурсоводів.
Є внутрішній конфлікт у моєї колеги — керівника філії. У її підпорядкуванні тепер три, а не шість підрозділів, змінені функціональні призначення деяких співробітників.
Тому я цю ситуацію розцінюю не як музейний конфлікт, а як внутрішній конфлікт однієї людини або малої кількості людей. І я б не хотіла, щоб це впливало на роботу музею, оскільки Музей історичних коштовностей збільшує свою активність і роботу з відвідувачами, може стати одним із найпопулярніших на території Лаврського заповідника.
Так, була неприємна ситуація, коли фондових працівників Національного музею протягом п’ятдесяти років позбавляли інформації про експонати, що перебувають у Музеї історичних коштовностей. У листопаді виник конфлікт через те, що у Музеї історичних коштовностей відмовлялись передавати нам копії інвентарних документів колекції філії.
Довелось застосувати адміністративні засоби, щоб вони нам ці копії передали, адже там в сховищах перебуває 56 тисяч унікальних золотих предметів. І я як керівник повинна мати відповідну інформацію. Наразі практично повністю ці документи перекопійовано. І колекція в повному складі залишається у філії. Скорочення працівників немає, ми лише об’єднали два фондових відділи, які займаються спільною колекцією.
Анастасія Багаліка: Колекція національного історичного музею велика, деякі речі до відвідувачів не потрапляють. Потрібне переформатування колекції?
Тетяна Сосновська: Більша частина колекції філії знаходиться в експозиції, ми її не плануємо змінювати, бо вона побудована дуже вдало. Якщо говорити про ту частину музею, що знаходиться на вул. Володимирській, 2, то тут у фондах зберігається понад 650 тисяч предметів, а в експозиції — лише маленька частина.
Дів частини експозиції побудовані цікаво, зараз ми працюємо над реекспозиції третього поверху, присвяченому історії 20-21ст. Ми хочемо засвідчити відкритість і доступність фондової колекції, яка задекларована в концепції музею.
Для цього у нас є постійно діюча невелика експозиція «Відкриті фонди»: щотижня кілька цікавих експонатів з нашого фонду, які до цього часу не були представлені відвідувачам, представляються буквально на вході до музею, оминути їх практично неможливо.
Окрім того, на нашому сайті ми почали розміщувати путівник по фондах музею, куди поступово додаватимемо світлини. Це перші кроки віртуальної відкритості фондової колекції, це вкрай необхідно і для збереження колекції, і для її популяризації.
Анастасія Багаліка: В якому стані підвалини Десятинної церкви?
Тетяна Сосновська: Кілька років тому проводили велике дослідження фундаменту церкви, після цього фундамент законсервували. Але територію навколо варто було привести до порядку. Окрім того, УПЦ хотіла там щось побудувати, якісь незрозумілі об’єкти.
Фундаменти необхідно зберегти, тому ми пристали до ініціативи, яка пропонує відновити трасування фундаментів за кошти меценатів. Після останніх досліджень, аерозйомки було знайдено нові елементи стін, фундаменту, і трасування фундаментів було відтворено максимально близько. І зараз це — ще одне місце відпочинку для киян.
Звичайно, варто було би зробити цей об’єкт більш візуалізованим, показати рештки церкви під скляним куполом. Наразі ж фундамент законсервовано надійно, на цій території не може бути ніяких будівництв.
Вікторія Єрмолаєва: Чи є підтримка музею державою?
Тетяна Сосновська: Ми отримуємо все, що передбачено кошторисом. Ми намагаємось багато чого зробити власним внутрішнім ресурсом, у нас більш ніж вдвічі збільшився дохід, що допомагає говорити про внутрішній розвиток, ми співпрацюємо з ініціативами організацій.
Завдяки цьому ми змогли придбати аудіогіди закордоном, і зараз працюємо над тим, щоб ці аудіогіди були цікаві. Важливо, що зараз кожен музей своєю роботою може самостійно заробити на власний внутрішній розвиток.
Наші співробітники розробили безкоштовний аудіогід для смартфону, щоб відвідувач міг отримати загальну інформацію, побачити відкритість музею і його соціалізацію. Також запроваджуємо електронний квиток.
Анастасія Багаліка: Розкажіть про програми в музеї для дітей з особливими потребами.
Тетяна Сосновська: Моя мрія створити музей вихідного дня нарешті реалізувалась в Музеї історії України — у нас на вихідних неймовірна кількість відвідувачів. Щосуботи вранці ми готові один чи два зали музею віддавати для роботи з дітьми з аутизмом. Вони тут можуть себе комфортно почувати на екскурсіях і заняттях.
А загалом на нашому сайті та сторінці на Facebook можна знайти усю інформацію про події музею.