«Громадське радіо»
Філософ і публіцист Сергій Дацюк написав блог, де описує незвичайність нинішньої ситуації. Йдеться про тотальну недовіру до влади — злочинні дії президента, корупцію значної частини парламенту, корупційне зміщення уряду Яценюка і, відповідно, незаконне обрання уряду Гройсмана, підозри щодо голови НБУ, підозри про корумпованість деяких представників ЦВК — на тлі громадської втоми, апатії та зневіри.
Сергій Дацюк пропонує два позитивні сценарії виходу з цієї кризи — парламентський і загальнонародний.
Наталя Соколенко: «Вибирайте, панове громадяни, — або змінюйте владу, або тікайте з України, або ховайтеся. Скоро тут буде дуже гаряче» — чому такий, дуже радикальний, настрій?
Сергій Дацюк: Я вже три роки супроводжую весь цей процес, проводжу аналітику. Будучи в процесі, аналізуючи його, я бачу, що деякі речі розгортаються, розгортаються і по мірі того, як з’являються нові події, доходжу висновку. Спочатку у нас були поодинокі скандали, чиновники попадалися на хабарях, потім людям викручують руки з призначенням нового генпрокурора, коли задля нього міняють закон, а це вже дуже сумнівна річ, контрреволюція в парламенті, зняття уряду — і це тільки початок. Далі виникають звинувачення вже щодо записів Онищенка. І тут вибудовується вертикаль — ми не можемо довіряти президенту, парламенту, голові НБУ, генпрокурору, корупційно і з порушенням закону обраному уряду. У нас фактично не лишається жодної структури, яка була б поза корупцією.
Наталя Соколенко: А хіба так не було раніше?
Сергій Дацюк: Раніше не було явних свідчень. Було проти Кучми одного, але тоді лишався парламент, на який ми могли спертись. За Януковича — не було президента і парламенту, але була громада. Але зараз і цього немає — громада в апатії, вона не здатна вийти і боротися.
Дмитро Тузов: А новостворені антикорупційні органи — у вас немає довіри і до них? Чи зможе вплинути опублікований запис Онищенка?
Сергій Дацюк: Онищенко не був оголошений в міжнародний обшук протягом багатьох місяців. Бо з ним йшли корупційні, закулісні торги, з ним намагалися домовитися. Навіщо зараз викидається цей компромат? Щоб зробити з себе жертву режиму, щоб претендувати на політичне переслідування. От у чому задумка. Це значить, що не змогли домовитися.
А в НАБУ (Національне антикорупційне бюро України — ред.) я не бачу жодної справи, де б вони працювали, чи хоча б в НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції — ред.). Я бачу, що НАЗК почала з карання найбільш потужних борців з корупцією, наприклад, справа Лещенко.
Наталя Соколенко: У своєму блозі ви пропонуєте два позитивних сценарії виходу з цієї кризи?
Сергій Дацюк: Так, ризикованих, але позитивних. А взагалі є чотири варіанти, два останні — це хунта і корупційне загнивання. І є ще й п’ятий — це коли Путіну це все набридне, він домовиться з Трампом і у нас почнеться війна, як це вже спрогнозували у нашому Генеральному штабі, який сказав, що у перші дні війни наші втрати будуть більше десяти тисяч воїнів, тому нам треба набрати армію ще раз. Влада задля збереження піде на все, навіть на ескалацію війни з Росією. І оце найбільша небезпека — ескалація війни з Росією. І це п’ятий варіант.
Дмитро Тузов: Тобто ви маєте на увазі, що з українського боку можуть ініціювати ескалацію?
Сергій Дацюк: А які є заперечення. От ми зробимо наступні ракетні тренування не за 30 км до Криму, а над Кримом. От вам і війна. Немає нічого простішого.
Наталя Соколенко: Розкажіть про позитивні сценарії?
Сергій Дацюк: Перший — парламентський. Зараз основні корупційні потоки пов’язані з фракціями, тобто нині існуючою формою депутатського примусу. Фактично ми не маємо вільних депутатів, а маємо значно залежних від фракційного керівництва. Я запропонував, що, раз так склалася ситуація, можна поза фракціями створити об’єднання здорових депутатів.
Другий — у нас є розроблений закон про конституанту, тобто про прийняття нової Конституції. І я пропоную перетворити цю конституанту на щось більше, тобто на інституцію перезаснування держави. Вона обирається з багатьох регіонів, перетягує частину тих депутатів, які не помічені в корупції.
Наталя Соколенко: Тобто конституанта — це на заміну Верховної Ради?
Сергій Дацюк: Так, на заміну Верховній Раді. Але це вже в ситуації, коли все погано, коли парламент не домовився, він є недієздатним, президент є недієздатним і так далі. Тоді має бути громадський рух, який бере на себе всю повноту влади в країні. Призначає уряд народної довіри, говорить, що президент позбавлений усіх повноважень, призначає нового головнокомандуючого.
Дмитро Тузов: Це такий революційний сценарій?
Сергій Дацюк: Революції бувають різні. Революційний, але не майданний. Це сценарій, коли громада бере на себе всю повноту влади в державі, тобто задіює пряму демократію. Без танців на Майдані, без збройних повстань. А просто поступово перебирає владу по мірі того, як від неї відмовляються владні органи. Тобто це відбувається тому, що владні органи неспроможні виконувати свої функції.
0