Ми робимо те, від чого у нас горять очі або болить серце - Ольга Павлова

На зв’язку наша кореспондентка з Мукачева, співзасновниця ГО “Щасливі діти” про її волонтерську діяльність та допомогу онкохворим дітям.

Тетяна Трощинська: Відомо, що ви збирали кошти на облаштування ігрового куточку в центрі. Чи вдалось зібрати кошти? Чи вдалось зробити те, що ви задумали?

Ольга Павлова: Вдалося і набагато легше, ніж можна було собі уявити. Є класна приказка: якщо хочеш зробити – бери і роби. Ми попали в це відділення, коли вирішили приділити час цим дітям, просто прийти і з ними погратися. Ми поїхали з майстер-класами, настільними іграми, кеглями тому, що не всі ці дітки можуть рухатись, бігати. Коли ми з дітьми гралися, мами були дуже здивованими, говорили, що до них приходять перед Новим роком, перед Миколаєм, приносять цукерки, іграшки і на тому кінець. І ми зрозуміли, що просто зобов’язані організувати таку ігрову зону, щоб зробити ці дитячі лікарняні будні нормальними.

Тетяна Трощинська: Що тепер є у цих діток?

Ольга Павлова: Тепер у цих діток висять веселі штори з жирафіками, є стелажі, які наповнені розмальовками, іграшками, олівцями, фарбами. Ми купляли якісні меблі, щоб вони простояли довго. Нові стільці ми обтягнули спеціальною плівкою з корівками. Дівчата волонтерки розмалювали стіни.

Тетяна Трощинська: Навіщо вам це? Журналістська робота і так дає відчуття активності, причетності і перебування в центрі будь-яких подій.

Ольга Павлова: Це питання, яке я сама собі інколи задаю. Ми говоримо, що робимо те, від чого у нас або очі світяться, або серце болить. Є речі, повз які ти просто не можеш пройти. Є відчуття, що по-іншому не можна.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.