Гість ефіру — гендиректор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Вікторія Єрмолаєва: Чи є така вірогідність, що Київ залишиться без води через борги за електрику?
Олександр Харченко: Тут питання не до киян. Загалом по країні сплата людьми комунальних послуг більше 100%, бо люди погашають борги.
Далі є три частини питання. Перше — величезна заборгованість по субсидіях, тому що Мінфін і Мінрегіон невчасно розраховуються по субсидіях, там виникала величезна заборгованість. ЇЇ дальній кінець, який називається «Нафтогаз», має заборгованість десь 22 мільярди. Далі є заборгованість, яка виникає внаслідок того, що бюджетні організації несвоєчасно сплачують за електрику, тепло і газ або сплачують не в повному обсязі, тому що НКРЕКП зробила певну помилку: коли розраховували тарифи для різних категорій споживачів, то бюджетників вирішили прирівняти до комерційного сектору. В результаті населення сплачує за одним тарифом, приблизно 4900 гривень, а для бюджетних організацій — приблизно 8700 (тариф від 7000), а закладено на те, щоб платити ту саму ціну, що й для людей. В результаті виникла різниця, яку «Київенерго» добре відчуває, бо вони постачають послугу, а отримують дві третини грошей, а за все інше десь ще мають взяти. Третя причина в тому, що низька фінансова дисципліна в самих бюджетних організаціях. Є дуже багато випадків, коли приходять до директора школи і кажуть, що у школи заборгованість за тепло. Він каже, що це погано. Його питають, чи ходив він до фінансового відділу, чи підписав папери, а він відповідає, що такий замотаний, не підписав.
Ситуація складна, там великі взаємні заборгованості.
«Водоканал» є так званим стратегічним підприємством. На практиці стратегічність цього підприємства полягає в наступному: якщо їм відключити електрику, то в районі на кшталт Оболоні, Троєщини, Позняків тощо десь до рівня 9-го поверху все, що йде по колекторах, піде назад. Піде назад воно за 23 хвилини. Це я кажу про каналізацію. Тому я думаю, що відключити його від електрики нереально, цього не станеться, але те, що проблему треба вирішувати, є фактом.
Наталя Соколено: Який ваш прогноз щодо запасів та організації підготовки до опалювального сезону?
Олександр Харченко: Сектор перший найпростіший – газовий. З газом все, дякувати Богові, гаразд, «Нафтогаз» закупив необхідні обсяги газу. Вони вже у сховищах. Ця частина нашого енергетичного комплексу реально зараз у найкращому стані зі всього.
Друга частина – це постачання електрики, атомні електростанції. Ситуація контрольована, досить прогнозована, вони будуть працювати.
Далі починаються проблемні зони. Перша проблемна зона – це вугілля. Його у нас сьогодні менше на 25 – 27%, ніж торік, хоча й торік не було забагато. Всі маститі енергетики, коли бачать цифри на складах, починають говорити усілякі негарні слова з приводу тих людей, які зараз за це відповідають. За це фактично відповідає Міністерство палива та енергетики. На жаль, воно з цим не може впоратися. Воно не впоралось з роботою з приватними компаніями (це я кажу про ДТЕК), тому що сьогодні запаси ДТЕК, які вони декларують самі, на 40% нижчі, ніж торік. Я все розумію про необхідність не заморожувати кошти, ефективно управляти складськими резервами, але це є поза добром і злом, оскільки енергетична безпека є вищим пріоритетом, ніж ефективне управління грошима ДТЕК. Саме міністерство мало б здійснювати тиск на компанію.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.