Ми закликаємо бізнес зробити перевірку достовірності нашої роботи, — замміністра Мінекономрозвитку

Розпитаємо про що йдеться в цій стратегії в заступниці міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталі Микольської.

Тетяна Трощинська: Це перший такий документ за роки Незалежності?

Наталя Микольська: Це не просто перший документ, це перший проект. Адже ми говоримо, що експортна стратегія України — це проект. Експортна стратегія держави має складатися з експортних стратегій регіонів, з окремих експортних стратегій певних секторів, з певних підприємств.

Тому ми розробили проект, який, як пазл складається з різних елементів. І ми презентували у вівторок перший з таких елементів, який називається «Дорожня карта стратегічного розвитку міжнародної торгівлі». Це той базис, який ідентифікує наше місце в міжнародній торгівлі зараз.

Тетяна Трощинська: І яке наше місце в міжнародній торгівлі?

Наталя Микольська: Наш статус-кво є не дуже хорошим, тому що за останні три роки в нас кардинально змінилася структура нашого експорту.

Тетяна Трощинська: У зв’язку з війною?

Наталя Микольська: Є декілька факторів.

Перший — це війна і анексія Криму.

Другий — агресія Російської Федерації, заборона транзиту і ембарго, яке вона запровадила.

Третій фактор — зміна світової цінової кон’юнктури.

Це говорить про те, що ті товари, які в нас були двигунами нашої економіки і нашого експорту, зараз такими товарами не є.

Також попри те, що в нас збільшилася значна частина українського аграрного експорту, це все одно є або сировина, або товар первинної переробки.

Нам потрібно було ідентифікувати, що найбільше заважає українському експорту розвиватися. В результаті цього аналізу ми дійшли висновку, що є декілька блоків перешкод.

Нам потрібно було ідентифікувати, що найбільше заважає українському експорту розвиватися. В результаті цього аналізу ми дійшли висновку, що є декілька блоків перешкод

Перший блок перешкод — експортери, тобто той самий бізнес. Поки не буде нормального бізнес-клімату в середині, в нас не буде експорту. Для того, щоб стати експортером, потрібно почати виробляти щось в країні. Тобто цей блок проблем стосується всіх підприємств в Україні.

Другий блок проблем — це відсутність в Україні системи підтримки експортерів, і те, що держава називає створення політик. Така система підтримки експортерів складається з декількох елементів. Найпростіший — інформування імпортера про можливості експортувати і на зовнішніх ринках. Це базова безкоштовна інформація про те, як можна виходити на зовнішні ринки, інформація про країни, попередні контакти з відповідними асоціаціями.

Другий елемент — це є інституція. У всіх країнах є інституції, які займаються допомогою експортерам для виходу на зовнішні ринки. Наприклад, те, що ми почали робити, це торговельні місії. Це коли ми беремо український бізнес, веземо його в якусь країну і влаштовуємо йому там зустріч із потенційними контрагентами, і вони обговорюють можливості у співпраці. В цей базовий рівень послуг також ми відносимо освіту. Українським експортерам потрібна освіта, навіть просвіта.

Ще один блок — експортне-кредитне агентство.

В процесі роботи над стратегією ми для себе виявили важливу річ — ми повинні бути реалістами. І ми для себе виявили принцип «трьох О».

Оптимістичне — не сидіти і не плакати.

Оптимізоване — використовувати той ресурс, який є в нас, але найкращим чином. Щоб не чекати, коли в наступному році в бюджеті з’явиться ресурс, а використовувати той ресурс, який вже є.

Оперативне — не чекаючи. Адже в нас є така звичка, що всі чекають, що завтра стане краще, коли хтось прийде і допоможе.

Ми визначили план дій та нашу візію, яка дуже проста — через 5 років в нас в Україні буде інноваційний експорт для стійкого розвитку та успіху на світових ринках. Адже експорт — запорука стійкого розвитку економіки.

Для подолання тих трьох блоків проблем, про які ми говорили, ми запланували план дій, який складається з 56 блоків того, що нам треба зробити за 5 років, які пріоритезовані по роках. Є частина того, що нам вкрай треба зробити, частина того, що нам треба зробити, коли в нас будуть ресурси, а третя частина — якщо в нас будуть ресурси, то ми це будемо робити.

І зараз дуже важливо, щоб український бізнес разом з нами цей план дій відпрацював, і зробив перевірку достовірності нашої роботи. Та дав нам конструктивні і чіткі пропозиції по цьому плану дій. Нас не треба хвалити за те, що ми цю стратегію розробили, і нас не треба сварити за її недоліки, — нам потрібно, щоб бізнес прочитав і пропрацював те, що ми пропонуємо.

Тетяна Трощинська: Що ми тепер можемо експортувати?

Наталя Микольська: Ми для себе визначили перспективні сфери — ті, які можуть дати перспективний ріст в коштах і кількості, і які стабільно можуть зростати.

Ми для себе визначили декілька таких кластерів.

Перший — українська харчова промисловість.

Другий — наші інформаційні і комунікаційні технології.

Це два сектори, які вже успішні на зовнішніх ринках, і які вже зростають. Але за умови нашої додаткової роботи вони можуть дати ще більший приріст.

Є другий блок, який складається з двох кластерів: українське машинобудування і авіабудування в широкому сенсі слова.

Ці два сектори колись були чемпіонами, давали нам велику валютну виручку, але вони були орієнтовані на країни колишнього Радянського Союзу і Росії. Зараз при правильній роботі з ними вони можуть стати двигуном. При чому в сфері авіабудування ми говоримо не лише про будівництво літаків, а й про кластер утримання літаків: обслуговування, навчання пілотів, інженерні послуги.

Також в нас є сектори, які проростають: українські креативні індустрії та український туризм. Ці сектори вже є перспективними, але з точки зору часової перспективності вони стоять дещо далі.

Василь Шандро: Як взяти участь у цьому обговоренні?

Наталя Микольська: Треба зайти на будь-які ресурси в соціальних мережах Міністерства економічного розвитку або на веб-сторінку Міністерства, де є величезний банер з адресою, куди коментувати, і я всіх закликаю дати чіткі коментарі.